Сила альтруїзму

Сила альтруїзму

Погляньмо навколо: скрізь, як капкани, на нас чекають матеріальні спокуси.

Погляньмо навколо: скрізь, як капкани, на нас чекають матеріальні спокуси. Шокує, що рівень покупної спроможності для багатьох став єдиним видом щастя, наче іншого щастя в світі й не існує. А причиною цього, як не крути, є якесь гіпнотичне бажання матеріальних благ. І кінця-краю, здається, цьому не буде... Це сумно, бо реальність – інша. Адже всі гроші на світі не заробиш і все на світі не купиш.

Проте корисно пам’ятати, що в житті існують і більш гармонійні шляхи досягнення щастя. Вони базуються на свідомій рівновазі між егоїзмом та альтруїзмом. Ніхто не каже, що це легко, але саме цей шлях приносить справжнє щастя! Давайте разом проаналізуємо: кого поважають та цінять більше: егоїстів чи альтруїстів? – Звичайно, що альтруїстів. Адже альтруїзм завжди був притаманний всім по-справжньому успішним особистостям. В той же час, нас завжди відштовхують ті, для кого головним принципом життя є «брати».

Альтруїсти скрізь і завжди бажані люди! З ними можна поділитися чимось важливим, на них можна завжди розраховувати та покластися, бо їх принцип – «віддавати». Таких людей більше люблять як колеги по роботі, так і друзі та близькі. Вони випромінюють внутрішнє тепло та доброту, вони завжди оточені друзями. В цьому і полягає та користь, яку ми отримаємо, навчившись віддавати. А кому потрібен такий собі лідер-егоїст в статусі боса, друга чи партнера? Хто з нас захоче дружити з тим, хто спить і мріє лише про свій власний успіх та достаток? – Ніхто.

Без сумніву, що альтруїзм людині завжди і всюди приносить прогнозоване щастя. Альтруїсти про це знають! Бо дійсно: «Всяка радість у цьому світі витікає з бажання щастя іншим! А всяке страждання у цьому світі бере початок в бажанні щастя лише собі».


Залишити коментар
Будь ласка, введіть ваше ім’я
Будь ласка, введіть коментар.
1000 символів

Будь ласка, введіть email
або Відмінити
Олександра,16.01.2010, 11:26
Якось у школі ми на курсі психології розглядали поняття "альтруїзм". Спочатку пройшли психлогічне тестування, а потім слухали коментарі психолога, які вразили нас усіх. Психолог пояснила, що альтруїзм - це не що інше, як егоїзм. І що навіть безневинне бажання перевести бабусю через дорогу або спасти синичку з лап кота викликане корисливим мотивом: підняти самооцінку, бути героєм у власних очах, отримати насолоду від свого вчинку, догодити собі, а в деяких випадках навіть загладити свою провину. Адже кожна людина робить вчинки, про які потім шкодує, але вже не може виправити. Тоді вона робить щось дуже хороше, альтруїстичне і у власних очах стає не такою уже і поганою. Коли ви насолоджуєтесь келихом червоного вина, то всім очевидно, що ви отримуєте від цього задоволення і ніхто це не називає альтруїзмом. А коли переводите бабусю через дорогу, теж отримуєте позитивні емоції від усвідомлення себе рятівником, але це вже не всім так очевидно. А мотив один і той же - задовольнити себе.
Володимир Коливай,19.01.2010, 11:03
Пані Олександро! Справжній альтруїзм оминають, бо він неегоїстичний! Тому і пишу в своїй статті не про відштамповані знання: шкільний, церковний, клубний чи офісний альтруїзм, а про альтруїзм людини з чистим серцем, до якого вона прийшла роздумами та який для неї став символом співстраждання! Згодьтеся, що настанови того викладача не є істиною в останній інстанції. За його теорією і любов моєї мами до мене в дитинстві була егоїстичним самозадоволенням. Та любов, як інстинкт, кожному ще з донародження передала нам конкретна людина - наша мама. Коли бабусю через дорогу переводить десятирічна дівчинка, сусід та кандидат в президенти - це 3 види різного альтруїзму. Я писав про четвертий, як усвідомлену форму людської доброти, якої сьогодні так всім не вистачає! Ось чому потрібно ставитися обережно до джерел отримання знань. Якщо буде час, то буду вдячний, якщо переглянете, серед всіх статей "Анданте" ще й цю: "Про знання та їх походження". Дякую!
Тетяна Кравченко,29.11.2009, 00:54
"Альтруїзм – це сила". Але як же бути, коли всі довкола цього не розуміють і не бажають розуміти? Вони свідомо, власними руками придушують альтруїзм в оточуючих. Саме такими фразами:«Порятунок потопаючих, справа рук самих потопаючих». Такі вже правила! Найпримітивніший приклад подяки за безкорисливість: про цю людину пам’ятали рівно стільки, скільки вона була потрібна,як вампіри, використовуючи чужу доброту. І це не означає, що люди зробили це навмисно і так жорстоко відплатили за добро,ні! Просто вони дійсно про неї забули. На жаль, людям це властиво, вони не помічають хорошого, що їм дають інші, зате миттєво реагують і довго пам’ятають погані вчинки. Добра і безкорислива людина все одно відповість: «Нічого страшного», хоч їй і кинули камінь у відчинену душу. Та чи довго душа буде залишатися відчиненою? Чи багато каміння вона ще витримає? І саме безкорисливу людину назвуть «слабаком» або «ганчіркою», тому що не люблять люди тих, хто кращий, ніж вони. Так в чому ж сила альтруїзму?
Володимир Коливай,02.12.2009, 12:13
Шановна Таня та ті, хто читають мою відповідь! На мій погляд, вирішальним є те, як саме ми розуміємо суть альтруїзму! Альтруїзм, як принцип життя, народився ще в дохристиянські часи в Індії. Все, що інтерпритує нам в головах сучасний матеріалізм - це дуже далекий погляд від реального розуміння в чому ж користь від безкористя? Східна філософія більш витончена, більш далекоглядна, ніж наші однобокі матерільні бажання. В статті я мав на увазі справжній альтруїзм, а не теоритичні роздуми про нього. Я констатував перевірений життям принцип. Це вже доказано життям багатьох видатних людей. Це не питання для дискусій! Це принцип для наслідування! Звичайно, якщо для цього вистачить в когось духу... Адже, якщо ми щось очікуємо для себе, особливо приховано, то де ж тут місце альтруїзму? Це ж чистої води його протилежність: егоїзм! Подумайте, яка вам реальна користь від того, що ви з лап кота спасли синичку? Ось це - і є справжній альтруїзм!
Інесса Коломієць,30.10.2009, 15:25
Сила альтруїзму – велика сила. Якщо поглянути на її витоки, доступною вона є далеко не всім людям, тому як належить вона до одного з вищих мотивів людини і можливість її задоволення можливе після задоволення базових мотивів, таких як жага до любові, задоволення безпеки та задоволення когнітивних мотивів. Ваша правда, здорова особистість – це гармонійна особистість та збалансовані альтруїзм, егоїзм ті інші риси надають як результат успішну, задоволену людину, яка приносить щастя іншим. Одне велике побажання – щоб в нашому суспільстві було більше людей, що можуть надати позитивний приклад, бо вся інформація, яку ми сприймаємо, так чи інакше має своє відображення в свідомості кожної окремої людини і суспільства взагалі. Нехай цей гарний вислів супроводжує нас в житті і надає поштовх для вдосконалення: «Всяка радість у цьому світі витікає з бажання щастя іншим! А всяке страждання у цьому світі бере початок в бажанні щастя лише собі».
Володимир Коливай,25.11.2009, 19:13
Пані Інессо! Давно хотів Вами відписати, але щось не приходили думки... Та ось недавно слухав ФМ радіо і почув у бізнес-програмі такі слова (мовою оригіналу): "Мы же с вами нормальные люди. Мы же не какие-то альтруисты!". Ось так, від першої тисячі доларів і до накопичення мільйонів, такі люди ведуть своє "нормальне" життя навпомацки, як сліпці... Сумно, бо жалко їх, адже, з моєї точки зору, альтруїзм - це сила, яка вміщує в собі всі релігії світу разом взяті і тримає людину в радості як при житті, як в останні хвилини, так і після смерті!

Залишити коментар

Інші статті в категорії HR, менеджер з персоналу, рекрутинг Лідерство, тімбілдинг Саморозвиток