Корисна притча для тих, хто працює над собою

В D-Space ми завжди користуємось одним золотим правилом: «знаю + не роблю = не знаю»

Увага, зараз буде притча!

Але радимо дочитати до кінця, і допомогти притчі виконати свою місію - навчити Якось багато мудрих притч зібралися разом, як це буває і в людей, і почали розмовляти. Кожна розповідала про себе, а решта слухала, радіючи мудрості сестри. Лише одна з них сиділа тихенько в куточку і сумно посміхалася. І навіть коли всі притчі висловилися, вона так і не промовила жодного слова.

Декілька сусідок здивовано запитали її:

• Чому ти мовчиш, ніби журишся?
• Хіба тобі не сподобалося все, що ти від нас почула?
• Що ти можеш усім розповісти?

Сумна притча відповіла: — Можна я спершу дещо спитаю у вас, мудрі мої подруги? — Звісно! Запитуй! — загомоніли притчі. — От послухали вас люди. Що вони після цього казали? — Хвалили... — Захоплювалися... — Раділи... — Качали головами... — Усміхалися... — Говорили: «Правда!»...

Довго ще притчі описували реакцію людей, які подруга уважно слухала. Коли всі замовкли, вона знову заговорила: — Це добре, що вони залишились задоволеними. Добре, що вони зрозуміли вас, оцінили вашу мудрість і правду. Але хіба після цього вони почали поводитися інакше? Чи так і залишилися такими, як були? Відповіддю їй було дружнє мовчання.

— Так ось, сестри мої та подруги, я і є сумна притча про це...

Хто був - не дасть збрехати, практично на кожному нашому тренінгу звучить: «знаю+не роблю=0»