Діти, вони наше усе

Мені завжди було цікаво, чим відрізняється підприємство, компанія від звичайної сім'ї. У бізнесі є зрозумілі процеси, прописані процедури, а як це можна перенести в сім'ю чи модель сім'ї.

Початок жовтня був складним!

Так, це треба признати, але зупинка завжди це час який діє проти нас.

Про що сьогодні піде мова мова?:)

Що нас може розрадити? Діти, то діти.

Про дітей та про спілкування з ними.

Поряд з нами завжди є ті, хто так потребує уваги, чуйності та любові.

Мені завжди було цікаво, чим відрізняється підприємство, компанія від звичайної родини. На роботі ми діємо за правилами, які пояснюють що чекати, та розуміємо чого не станеться ні за яких умов, про це корпоративна культура, посадова інструкція та інші документи регламентують багато процесів.

Далі мотивація, цікаве та складне питання. Працюючи ми розуміємо (або повинні розуміти) скільки та за що ми отримаємо. Наради, о щасливчику, кого це оминає, але іноді це нескінченне спілкування для вирішення різних питань краде всю робочу годину. Це все про роботу.

Ми працюємо у бізнесі із системними моментами, які перераховані, а вдома чомусь не відтворюємо щось подібне.

На роботі ми проводимо іноді 60% життя, відкладаючи життя на потім, обіцяючи близьким «від завтра» все зробимо. Картина знайома. Потім дивуємось …діти зросли якось непомітно, але це на найстрашніше. Ті хто має вчитись у нас усьому від читання до фінансової грамотності, залишаються без уваги у таких важливих питаннях.

Вони зросли людьми, з якими нам нема про що говорити.

Вони зросли не звертаючись до нас за допомогою.

Вони вибрали професію, яку ми за них вибрали.

Вони виросли з нами, але без нас.

Перед тим, як написати це, я пройшла саме такий шлях, але не до кінця, вчасно схаменулась.

Перед тим як написати та зробити такі висновки, я зібрала та запитала у понад 100 батьків.

Зібравши маленьку аналітику, дійшла таких висновків:

  1. Віддаючи перевагу роботі мотивуючи заробітком дорослі виправдовують недбалість до своїх дітей;
  2. Аргументуючи «нас не вчили виховувати дітей» ми виправдовуємо небажання працювати та шукати шляхи виправлення ситуації;
  3. У разі виникнення складнощів у вихованні ми шукаємо винних будь де, крім себе.

Складність ситуації в тому, що після переліченого  ми очікуємо розуміння від дітей, у той самий час коли саме вони потребують цього від нас.

Та «Еверест» батьківської впевненості,  ми водночас вирішили, що тільки за те, що ми їх народили вони, вже за це вони нам винні.

Та годі базікати, ще є час все виправити, знаю по собі. Я спіткала зрозуміти, що свої обв'язки, ні не матері, це було завжди, ні.

Я зрозуміла кілька інших важливих ролей (проведу паралель з менеджментом, з цього ж почала):

Подруги – це коли ви можете побалакати про все, це коли взагалі на одній мові, це коли на рівних. Я завжди говорю, що все можна виправити вчасно, якщо про це знаєш. Страх блокує будь-яке бажання та відвертість, тому з подругою ми готові ділитися тим, що не готові розповісти батькам. Подивившись перелік питань з якими діти сьогодні звертаються на різні лінії та форуми, стало страшно;
Наставника - це коли є питання і дитина радиться розуміючи, що будь-яка ідея буде сприйматися серйозно та обговорена з уважністю. Потрібно розуміти авторитет батька/матері, не від того що народила, це від довіри, сили, мудрості та іншого. Якщо не впізнали роль у бізнесі – це про лідера, він веде, за ним ідуть бо вірять у силу та мудрість;
Вчителі - коли дитина знає що можуть та вміють батьки, та чому може навчитись у них. Хтось сказав, що ми розвиваємось то моменти поки що вчимося, тобто життя- це суцільне навчання. Впізнали HR-фахівця, який у компанії завжди танцює з бубнами, щоб усі були задоволені.

Мабуть - це все чим сьогодні хотілося поділитися.

Остались питання, відповідь на які – це розмова наодинці з собою, бо тут тільки ви здатні оцінити собі об'єктивно, бо це ваша дитина.

  • Чи є у вашої дитини хобі? Чим взагалі захоплюється змалечку?
  • Які книги/фільми улюблені? НЕ любити читати – питання, для цього варіанту – чи спробували ігровий формат, щоб долучити до читання?
  • У які гри (не в гаджетах) ви граєте всією батьківщиною?
  • Які традиції є у ​​вашій батьківщині?
  • Що ви робили разом з дитиною власними руками?

Не важливо добре чи не зовсім ви відповідали на запитання.

Важливо інше, що ви зробите завтра та який результат отримаєте пізніше.

Який статус ви вважаєте для себе пріоритетним.

Це важливо для вас і тільки для вас, бо Ви маєте бути власником бізнес-проекту під назвою батьківщина.

Згодом наш центр запропонує сімейну ігрову сесію, яка допоможе в інтерактивному форматі отримати відповіді на питання, започаткувати сімейні традиції та краще зрозуміти один одного.

Бережіть собі та своїх близьких.


Залишити коментар
Будь ласка, введіть ваше ім’я
Будь ласка, введіть коментар.
1000 символів

Будь ласка, введіть email
або Відмінити

Інші статті в категорії Відносини, комунікація Дошкільна освіта Ранній розвиток, розвиток дітей