Мати чи бути? Погляд Еріха Фромма на справжнє щастя

Що означає жити — мати чи бути? Еріх Фромм розрізняв два способи існування людини: одне веде до тривожності, інше — до свободи. У цій статті — суть концепції й практичні кроки для тих, хто хоче жити глибше.

"Людина в сучасному світі стурбована не тим, ким вона є — а тим, що вона має."

— Еріх Фромм

Чому в суспільстві, де доступно все — від технологій до психотерапії — люди все одно почуваються внутрішньо порожніми? Німецько-американський філософ і психоаналітик Еріх Фромм намагався відповісти на це запитання ще в середині XX століття. І його ідеї сьогодні актуальні як ніколи.

Дві моделі існування: «мати» і «бути»

У своїй книжці "Мати чи бути?" Фромм описує два різних способи існування людини:

1. Мати — модель володіння

Це установка на накопичення, контроль і утримання. Людина у цьому режимі:

• цінує себе через статус, титули, досягнення;

• боїться втрати й постійно тримається за речі, людей, владу;

• мислить категоріями “моє” — “не моє”.

При цьому “мати” може стосуватись не лише речей, а й емоцій, ідей, навіть любові. Наприклад: “Я маю знання”, “Я володію її увагою”, “Це моя думка”.

Це пасивна форма життя, де людина боїться змін і намагається закріпити себе через зовнішнє.

2. Бути — модель досвіду

Це стан живої присутності. Людина тут:

• орієнтована на розвиток, дію, процес;

• не боїться втратити, бо не чіпляється;

• сприймає себе і світ як постійний потік становлення.

У моделі "бути" любов — це не володіння іншою людиною, а відкритий обмін, діалог, свобода. Знання — це не інформація, а живий процес пізнання. Щастя — не ціль, а побічний ефект присутності в житті.

Чому це важливо?

Фромм вважав, що сучасне суспільство живе в режимі “мати”, і саме це викликає:

• відчуження;

• тривожність;

• втрату сенсу.

Натомість перехід до “бути” — це не утопія, а внутрішній вибір. Кожен день ми можемо запитати себе:

• Я зараз взаємодію чи володію?

• Я слухаю, чи просто чекаю своєї черги говорити?

• Я відкритий до нового — чи тримаюсь за старе?

Як перейти до “бути”?

• Практикувати усвідомленість. Це про повернення в теперішній момент.

• Фокус на процес, а не результат. Насолода від того, що робиш, а не тільки від того, що отримаєш.

• Розвивати внутрішню опору. Бути цінним не тому, що “маю”, а тому, що “є”.

Переосмислити споживання. Справжній досвід не вимагає покупки.

Суть не в тому, щоб “нічого не мати”, а в тому, щоб не дозволити володінню визначати, хто ти.

Еріх Фромм дає нам не мораль, а запрошення: жити глибше, чесніше, наповненіше. І врешті-решт — бути.