Позапланові перевірки у вишах: очікується нова хвиля відрахувань студентів

Державна служба якості освіти України спільно з військовими та правоохоронними органами анонсувала позапланові перевірки в понад 100 закладах освіти: коледжах і університетах. Перевірки потрібні, щоб виявити й запобігти порушенням під час вступу й навчання у вишах в умовах воєнного стану. Зокрема це пов’язано із зарахуванням чоловіків призовного віку.

Що саме перевірятимуть

• Вступ. Чи правильно й вчасно внесені дані про студентів і аспірантів, особливо про чоловіків призовного віку, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
• Навчання. Чи дійсно зараховані на навчання займаються освітою чи наукою.
• Ліцензійні обсяги. Чи не перевищують виші кількість виділених місць для підготовки студентів. 

Масштаб проблеми: що виявили раніше

Такі перевірки проводять не просто так — у попередні роки вже виявляли порушення. Наприклад, деякі заклади освіти вносили інформацію до електронної бази заднім числом, зокрема про студентів чоловічої статі призовного віку. Хоча мають це робити впродовж п’яти робочих днів з моменту отримання такої інформації, тобто практично одразу після зарахування. Крім цього, виші порушували правила щодо набору та навчання аспірантів, перевищуючи ліцензійний обсяг.

Цифри, які говорять самі за себе

За словами заступника міністра освіти Михайла Винницького:

• 23448 чоловіків віком 30+ були відраховані з українських вишів у період квітень — серпень 2024 року.
• З них 5805 — безпосередньо за результатами перевірок ДСЯО, решта — за рішеннями самих закладів освіти.
• 3000 аспірантів, які вступили у 2023 році, також відраховані — про це днями повідомив заступник міністра. Для порівняння: до 2022 року до аспірантури щороку вступало лише 3–4 тисячі осіб, а у 2023 році ця цифра зросла до 18 тисяч.
• У 2024 році, за інформацією від МОНу, понад 90 % вступників до аспірантури були чоловіками призовного віку. Саме тоді МОН уже під час вступної кампанії змінював умови вступу, підвищуючи прохідні бали на іспитах.

Як ще МОН реагує на ситуацію

МОН всіляко намагається протидіяти тим, хто використовує навчання не заради освіти, а як спосіб уникнути мобілізації. За останні роки відомство провело низку заходів.

• Залишили відстрочку для аспірантів лише денної форми. З 2024 року скасували вступ на денну форму на контракт. Тепер вступити на денну форму аспірантури, яка й дає право на відстрочку, можна тільки на бюджет.

Якщо у 2021 році до аспірантури вступило у 1,4 раза більше вступників, ніж виділено бюджетних місць, то у 2023 році — у 4,5 раза. Скасувавши бюджет на заочці, МОН у 2024 році значно підвищив кількість бюджетних місць на денній формі.

• Ускладнили вступ до аспірантури. Запровадили два загальнонаціональні іспити, які є допуском до вступних випробувань — ЄВІ з балами від 150 за кожен компонент та ЄВВ з балом від 100. Також цього року вперше аспіранти подаватимуть заяви через електронний кабінет.
• Ввели додаткові заліки для аспірантів. Для аспірантів третього року навчання ввели єдиний державний залік з української та іноземної мов. Його складатимуть аспіранти, допоки в країні діє воєнний стан.
• Почали позбавляти ліцензій на підготовку фахівців. Університетам, які набирали здобувачів освіти поза лімітами, анульовано ліцензії. Хоча варто зазначити, що деякі виші змогли через суд оскаржити ці рішення. Зокрема зупинити дію наказу МОН вдалося Класичному приватному університету.
• Започаткували довідки в ЄДЕБО про порушення послідовності освіти. Щоб боротися з недоброчесністю серед вступників на всіх рівнях освіти, торік МОН запровадив формування довідок про навчання для відстрочки. Особи, які колись вчилися, але не завершили навчання, при повторному вступі на цей рівень вважалися порушниками послідовності освіти. І хоча в судовій практиці є рішення, які оскаржували таке формулювання, наразі функціонал ЄДЕБО працює так само.
• Обмежують вік для відстрочки вступникам до коледжів і профтехів. Новий законопроєкт передбачає, що чоловіки старші 25 років, які вступають на професійно-технічну, фахову передвищу освіту або на підвищення професійної кваліфікації, не матимуть права на відстрочку. Зазначимо, що це питання ще мають розглянути у Верховній Раді.

Варто зазначити, що високий інтерес серед чоловіків до вищої освіти позначається й на гендерному балансі — наше дослідження показало, що для жінок ускладнився доступ до науки.