Українську профтехосвіту чекає велике оновлення: що зміниться

В Україні підготували новий Закон «Про професійну освіту». Комітет освіти рекомендує Верховній Раді ухвалити його в другому читанні. Зміни мають привести систему профтехосвіти до сучасних вимог і зробити навчання більш гнучким і привабливим.

Що планують змінити у профтехосвіті

Назви й статуси. Це передусім пов’язано з підвищенням престижності професійної освіти.

МОН вже закликає заклади змінювати й візуальний стиль, щоб зробити їх привабливішими для вступників.

Можна вчитися протягом життя. Законороєкт пропонує більше можливостей для тих, хто хоче змінити професію або підвищити кваліфікацію. Навіть без базової середньої освіти (тобто 9 класів) в окремих випадках, передбачених професійними стандартами, можна здобути професійну кваліфікацію. Також можна вчитися у профтесі без одночасного опанування програм старших класів (10–12). Шкільну освіту можна буде здобути пізніше, у будь-який час і в іншому закладі. Крім цього, професійна освіта доступна для осіб з особливими освітніми потребами.

Перепідготовка за іншою професією буде безоплатною, якщо людина має страховий стаж і перерву між навчаннями не менше трьох років. А для певних осіб, зокрема ветеранів війни й внутрішньо переміщених осіб, можна буде перекваліфікуватися до завершення трирічного періоду.

Співпраця з бізнесом. Новий закон закріпить більше можливостей для державно-приватного партнерства. Роботодавці зможуть через наглядові ради впливати на підготовку кадрів, долучатися до розробки навчальних програм і допомагати коледжам із практикою та робочими місцями.

Нова система фінансування й більше автономії. Заклади освіти зможуть працювати як комунальні некомерційні товариства. Коледжі самі визначатимуть правила вступу, розподіл коштів, освітні програми. Вони зможуть самостійно заробляти гроші й вкладати їх у розвиток і премії працівникам. Це дозволить виплачувати зарплати без прив’язки до тарифної сітки. Загалом для педагогів закладів професійної освіти мінімальний посадовий оклад хочуть встановити в розмірі 3 мінімальних заробітних плат, а для керівників — у розмірі 8 мінімальних заробітних плат.

Також держава скасує атестацію закладів, що означає менше перевірок.

Індивідуальні освітні траєкторії. Термін навчання залежатиме від того, які знання й професійні навички вже має людина. Крім цього, планують визнавати результати навчання, здобутого неформально — наприклад, на курсах чи на роботі.

Навчатися в профтехах можна буде як на бюджеті, так і на контракті. Випускники професійних коледжів отримуватимуть професійні кваліфікації, які відповідають 3‒5 рівню Національної рамки кваліфікацій. Далі з диплом фахового спеціаліста можна продовжити навчання на вищих рівнях освіти за скороченою програмою.

Чому ці зміни важливі

За словами авторів законопроєкту, чинний закон від 1998 року не відповідає реаліям і потребам ринку праці, який швидко змінюється через технології, цифровізацію та екологічні вимоги. У новому законі йдеться про оновлення профосвіти: вона має працювати за сучасною моделлю, де більше співпраці з бізнесом, нові правила фінансування й сучасне управління. «Це не план «Б», а повноцінна, сучасна освіта, яка дає людині фах, справу в руках, стабільну роботу і можливість обирати свій шлях», — зазначав голова Комітету освіти Сергій Бабак.

Далі на законопроєкт чекає голосування у Верховній Раді.

Для вступників до профтехів 2025 подання заяви до закладів стартувало 1 липня.