Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (ЧНУ)

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — один із найстаріших класичних університетів в Україні. Розташований у величній будівлі сучасних Чернівців — комплексі, спорудженому в 1864-1882 рр. як резиденція митрополитів Буковини і Далмації за проєктом відомого австрійського архітектора чеського походження Йозефа Главки.

Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет, у тому числі й богословський греко-православний факультет — єдиний православний факультет в Австрійській імперії. 

4 жовтня 1875 р. відбулося урочисте відкриття університету, якому було надано назву Чернівецький університет ім. Франца-Йосифа.

Відкриття і подальша діяльність університету в Чернівцях надали провінційному місту європейського шарму, яким ми пишаємося й понині. Цим завдячуємо депутатові Австрійського Рейхстагу і крайового сейму, професору, доктору, у подальшому першому ректорові університету Костянтинові Томащуку. Адже саме він зумів переконати депутатів австрійського парламенту про необхідність створення університету саме в Чернівцях.

Упродовж ХХ століття він декілька разів змінював назву: університет імені Франца Йосифа (нім. Franz Josephs) у 1875–1918 pp., університет імені короля Фердинанда І (1920); Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1933), Чернівецький державний університет (1940 р.).

З 1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім’я Юрія Федьковича. У 2000 р., після надання закладові статусу національного, він отримав сучасну назву — Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Тут викладали і вели дослідницьку роботу науковці європейського та світового рівня: економіст Йозеф Шумпетер, правники Євген Ерліх і Ганс Гросс, історик Раймунд Фрідріх Кайндль, математики Леопольд Гегенбауер і Ганс Ган, хімік Ріхард Пшібрам, філологи Степан Смаль-Стоцький, Омелян Калужняцький, Іон Сбієра та ін.

Станом на початок 2022 року в університеті — 1977 працівник (у т.ч. науково-педагогічних працівників — 993), з них — 5 лауреатів Держпремій, 1 член-кореспондент НАН України та 1 член-кореспондент НАПН України.

У структурі університету діє 2 навчально-наукових інститути та 10 факультетів, які складаються із 80 кафедр, 77 з яких випускові.

Доктори наук очолюють 60 кафедр, що складає 75 %.
Підготовка наукових кадрів в аспірантурі університету здійснюється за 22 науковими спеціальностями та відповідними освітньо-науковими програмами, з яких 7 — акредитовані.

Станом на початок 2022 року контингент аспірантів в університеті складає 174 особи, з яких 120 осіб — аспіранти денної форми навчання; 54 — аспіранти вечірньої та заочної форм навчання. З-поміж усіх аспірантів, 127 осіб здобувають науковий ступінь за кошти державного бюджету, 47 — за кошти фізичних осіб.

Закінчили аспірантуру в 2021 р. 15 осіб, з яких 2 — із наданням висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації.

У 2021 р. в університеті створено 11 разових спецрад для захисту дисертацій здобувачів наукового ступеня доктора філософії. Серед здобувачів ступеня доктора філософії університету, 2 аспірантам призначено академічну стипендію Кабінету Міністрів України; 7 аспірантам — академічну стипендію імені М. С. Грушевського.

Докторантура відкрита за 10-ма науковими спеціальностями. Докторантів в університеті станом на 01 грудня 2021 року — 8 осіб денної форми навчання. З них 7 — за державним замовленням і 1 — за кошти фізичних осіб. У 2021 році закінчили докторантуру 2 особи.

При Університеті діють: центр канадських студій імені Рамона Гнатишина, центр американських студій, центр румунських студій,  центр німецькомовних студій «Ґеданкендах», центр євроатлантичної інтеграції та безпеки та ін.

Університет має 18 корпусів, з яких 15 – навчальних. Серед них красою і неповторністю вирізняється архітектурний ансамбль колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, який постановою Ради Міністрів УРСР у 1955 р. переданий на баланс Чернівецького державного університету. Це невипадково, адже в її стінах традиційно навчалися студенти-теологи.

Для потреб студентів — 7 гуртожитків та понад три тисячі ліжко-місць.

В університеті діє одна з найбагатших книгозбірень — Наукова бібліотека з фондом у майже 2,8 млн примірників, видавництво ЧНУ «Рута», спорткомплекс, дослідне господарство, ботанічний сад, геофізична обсерваторія, природничий, геологічний та етнографічний музеї, історико-архітектурний музейний комплекс, Центр управління об’єктом ЮНЕСКО та ін. Поряд з університетом вдало спланований мальовничий дендрологічний парк з рідкісними видами рослин.

Діє розгалужена система органів студентського самоврядування, які беруть активну участь у навчально-виховному процесі, науковому і громадському життю міста й області.

Міжнародна діяльність в системі освіти та науки була і залишається важливою складовою функціонування нашого університету.

Протягом останніх років Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича розвиває тісні зв’язки з навчальними, науковими, культурними та іншими закладами з понад 30 зарубіжними країнами. Загальна кількість міжнародних чинних угод станом на початок 2022 року — 206 із ЗВО з понад 12 країн світу.

ЧНУ входить у трійку лідерів в Україні за кількістю виграних проектів ЕРАЗМУС+ КА2 (6 проектів) та в п’ятірку — підписаних проєктів ЕРАЗМУС+ КА1 («Кредитна мобільність» — виконуються 36 проектів із університетами країн ЄС, що забезпечує мобільність наших студентів, викладачів та співробітників).

Також упродовж 2021 року 198 викладачів і 93 студенти взяли участь у програмах мобільності (всього — 231). Студенти, які навчаються за 16 освітніми програмами, мають змогу отримати подвійні дипломи.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича посів 14 місце серед 76 ЗВО України за міжнародним рейтингом U-Multirank 2020.

Наш університет вперше потрапив до світового рейтингу університетів — Times Higher Education World University Rankings 2021 та увійшов до рейтингової групи 1001+ серед університетів світу.

Рейтинги Чернівецького національного університету у різноманітних всеукраїнських і світових рейтингах закладів вищої освіти. Так, університет посідає 6 місце за показниками наукометричної бази даних Scopus (індекс Гірша в базі Scopus — 64; у Web of Sience — 59).

У консолідованому рейтингу університет 15-й; серед класичних закладів вищої освіти України — на 9 місці, за рейтингом Топ-200 України — 10-й (у 2020 р. — 20-й). Уже вдруге ЧНУ увійшов до світового рейтингу університетів Times Higher Education World University Ranking та рейтингової групи 1200+1 серед університетів світу. Загалом у рейтинг The World University Ranking 2021 увійшло лише 10 українських ЗВО. А в рейтингу QS для освітньо-наукових інституцій Східної Європи і Центральної Азії (QS EECA) посів 301-350-ту позицію. За показниками ефективності інституційних досліджень із природничих наук ЧНУ на високому 5-му місці.

Важливим етапом в історії університету було рішення Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від 28 червня 2011 року включити архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Резиденція митрополитів Буковини і Далмації є третім, власне, українським об’єктом, що входить до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини цієї авторитетної міжнародної організації.

Нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (єдиний в Україні) виконує подвійну функцію: з одного боку, центр освіти, науки й духовності буковинського краю, а з іншого — об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Університет пройшов складний шлях існування й розвитку, став значним осередком освіти, науки, культури Буковинського краю і всього західного регіону України.

Кількість студентів станом на 1 грудня 2021 року — 12 346.