МОН планує оптимізувати мережу коледжів та профтехів

Міністерство освіти і науки представило проєкт методичних рекомендацій щодо формування мережі закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти на 2026-2028 роки. Робочим групам на місцях пропонують до 30 червня 2025 року підготувати пропозиції для оновлення системи цих закладів, щоб вони відповідали потребам ринку праці та особливостям регіонів.

Що зміниться для закладів освіти

Основна ідея — формування «ядра» освітніх закладів. Це будуть сильні установи, які відповідатимуть чітким критеріям і стануть основою нової мережі освіти. До них можуть приєднувати інші заклади.

При цьому пропоновані МОНом рекомендації стосуються лише державних коледжів та училищ, які є самостійними юридичними особами або структурними підрозділами інших установ. Запропоновані зміни не поширюватимуться на військові коледжі, фахові коледжі зі специфічними умовами навчання та заклади, що перебувають у зоні бойових дій чи під окупацією.

Що пропонує МОН

МОН у своїх методичних рекомендаціях пропонує робочим групам, що будуть створені на рівні області та районів, проаналізувати кількість зарахованих і випускників за кожною спеціальністю, інформацію про працевлаштування випускників, результати ЗНО/НМТ, кількість дорослих, які проходили перепідготовку, стаж та кваліфікацію роботи педагогів, стан будівель, наявність гуртожитків тощо. Для переміщених закладів освіти додатково враховуватимуть інформацію про приймаючу сторону та місце перебування працівників та здобувачів освіти.

За якими критеріями формуватимуть мережу

Для ядра закладів визначені наступні критерії.

У містах обласного значення та Києві:

• кількість студентів — не менше 800 осіб;
• виконання держзамовлення, тобто набір вступників за потрібними ринку праці спеціальностями — не менше 75 % (за даними 2024 року);
• спецфонд — не менше 20 % бюджету закладу (гроші, які заклад отримує від різних джерел, крім бюджетного фінансування);
• працевлаштування випускників — через три роки після завершення навчання — не менше 60 %.
• наявність педагогів з вищою кваліфікацією, з науковими ступенями або званнями — на 5 % більше, ніж середній рівень у закладах цього типу на певній території.

У районах:

• кількість студентів — не менше 500 осіб;
• виконання держзамовлення — 75 % і більше;
• частка спеціального фонду — не менше 15 %;
• працевлаштування випускників — через три роки після завершення навчання — не менше 60 %.

Що буде з іншими закладами?

Менш потужні заклади профтехосвіти / фахової передвищої можуть бути приєднані до ядра або об’єднані між собою. Це допоможе зібрати потрібну кількість учнів / студентів у таких об’єднаних закладах:

• 600 осіб — у містах обласного значення;
• 400 осіб — у районах.

Коли обиратимуть, як об’єднувати заклади, зважатимуть на фактори в такій послідовності:

1) кращі умови для навчання, забезпечення педагогами та гуртожитками;

2) здатність керівництва ефективно управляти закладом;

3) наявність потрібного обладнання для навчання;

4) галузева спорідненість, тобто сумісність спеціальностей закладів;

5) територіальна близькість — відстань між підрозділами в складі нової мережі: для обласних центрів — в межах 4 км, у районах — до 10 км.

Освітні заклади аграрного профілю збережуть свої земельні ділянки, що використовуються для освітніх потреб.

Що означають зміни для учнів і студентів:

• навчання у закладах із сучасним обладнанням і якісними умовами;
• кваліфіковані викладачі;
• більше можливостей для працевлаштування після закінчення навчання.

Робочі групи мають розробити рекомендації до 30 червня 2025 року, а засновники закладів повинні затвердити план реорганізації на 2026-2028 роки до 31 грудня 2025 року.

Зауважимо, що це поки проєкт методичних рекомендацій. Які із цих вимог збережуться, МОН обіцяє оприлюднити дещо згодом.

Нагадаємо, що в Україні вже триває скорочення закладів вищої освіти, яке Рахункова палата визнала малопродуктивним. Крім цього, неупинно з року в рік зменшується й кількість шкіл.