Місяць Володимира Вернадського на Education.ua

Володимир Вернадський — видатний український учений зі світовим ім’ям, засновник Української академії наук, творець вчення про біосферу й ноосферу. Його ідеї сформували нову наукову картину світу — про взаємозв’язок природи, людини й розуму.

Листопад — місяць Володимира Вернадського — ученого-енциклопедиста, який заклав основи української науки й мислення про планету.

Володимир Вернадський народився 12 березня 1863 року в Санкт-Петербурзі, але його життя й діяльність тісно пов’язані з Україною. Сам він в автобіографіях наголошував на своєму козацькому походженні.

Ще студентом Вернадський проявив себе як здібний дослідник-натураліст, а у свої 27 років уже обіймав посаду приват-доцента. У 1897 році захистив докторську дисертацію та став професором мінералогії і кристалографії. Працював у провідних наукових центрах Європи, зокрема викладав у Сорбонні, брав участь у геологічній експедиції в Альпах.

Науковий світ знає Вернадського як засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології. Він першим довів, що всі живі істоти й нежива природа пов’язані між собою. У своїй праці «Біосфера» (1926) учений показав, що живі організми не просто пристосовуються до середовища, а активно його змінюють, впливають на атмосферу, ґрунти, води й мінерали. Із цих ідей постала концепція ноосфери — сфери розуму, де свідома діяльність людини стає рушійною силою розвитку Землі. Сьогодні ці погляди вважають основою для сучасних підходів до сталого розвитку й екологічної безпеки. «Мені судилося сказати людству нове в тому вченні про речовину, яке я створюю. Це — моє покликання, мій обов’язок, покладений на мене», — зазначав учений.

Після революційних подій 1917 року Вернадський переїжджає до Києва й активно долучається до створення українських наукових інституцій: університетів, лабораторій, бібліотек. У листопаді 1918 року стає першим президентом новоствореної Української академії наук і формулює головні принципи її діяльності — поєднання фундаментальної науки з прикладними дослідженнями, які діють на користь державі.

У 1920 році Вернадський очолює Таврійський університет у Сімферополі, а у 1922-му організовує Радієвий інститут у Петербурзі, де вивчали властивості радіоактивних елементів. Саме з ініціативи академіка розпочинаються системні дослідження урану для отримання ядерної енергії.

Вернадський мислив не лише як природознавець, а і як громадський діяч, глибоко залучений в питання освіти й національної самосвідомості. У своїй статті «Українське питання і російська громадськість» 1915 року, яка побачила світ лише у 1988 році, він писав про самобутність українців і їхнє право на власний розвиток. Учений наголошував: «Національна самосвідомість українців розвинулась на ґрунті етнографічних відмінностей, особливостей психіки, культурних тяжінь та нашарувань, що пов’язують Україну із Західною Європою, та історично зумовленого ладу народного життя, перейнятого духом демократизму».

Нині ім’я Володимира Вернадського носять Національна бібліотека України, Таврійський національний університет, який переміщено із Криму до Києва, вулиці в багатьох містах. На честь ученого названа українська антарктична станція «Академік Вернадський», що продовжує традицію наукових досліджень.

В останній місяць нашого освітнього календаря ми познайомимо вас з діяльністю Григорія Сковороди, просвітника й педагога, який заклав основи української філософської думки.