Місяць Григорія Сковороди на Education.ua

Григорій Сковорода — мислитель, просвітник, письменник, педагог-новатор, чиї гуманістичні ідеї заклали основу української філософської думки. Він наголошував на самопізнанні, свободі вибору й пошуку «сродної праці» — занятті, яке відповідає природним нахилам людини та приносить радість і щастя.

Грудень — місяць Григорія Сковороди — творця ідей самопізнання й гуманної педагогіки, який навчав через байки та діалоги. За життя він не видав жодної книги, але його рукописи читали й переписували, а думки сильно вплинули на розвиток української літератури й мислення.

Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року на Полтавщині в козацькій родині. Навчався в церковній школі, потім вступив до Києво-Могилянської академії. Його навчання там тривало близько десяти років із перервами, зокрема через роботу придворним співаком.

У 1745‒1750 роках Сковорода подорожує Європою, багато читає, досліджує європейську культуру, як вільний слухач відвідує лекції у кількох університетах.

Педагогічну діяльність розпочав у 1751 році як викладач поезії в Переяславському колегіумі. Він оцінював учнів не балами, а короткими характеристиками, застосовував власні програми й методики. Саме через цей «педагогічний почерк» Сковороду згодом звільнили.

Загалом педагог не підтримував церковно-шкільної моделі, де учнів змалечку змушували суто зубрити правила, а нещастя в суспільстві тлумачив як наслідок поганого виховання. «Не вчіть яблуню родити яблука. Краще відженіть від неї свиней», — зауважував просвітник.

Справжня освіта, за переконаннями Сковороди, починається з пізнання самого себе й свого коріння. Людина повинна слухати себе, розуміти власні здібності, шукати своє покликання. Філософ підкреслює: «Всяк мусить пізнати свій народ і в народі себе».

Ідеї самопізнання та розвитку Сковорода доводив власним життям: опанував близько десяти іноземних мов, грав на шести музичних інструментах, створював музику на тексти псалмів, захоплювався малюванням. Підкреслював цінність прагнення до знань: «Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче».

У 1753 році працював домашнім учителем у поміщицькій родині, згодом викладав у Харківському колегіумі, але відмовився від чернечого постригу, який би дозволив обіймати високі посади. Найбільше цінував власну свободу, тож у 1769 році Сковорода залишає викладацьку діяльність і обирає життя мандрівного філософа з Біблією та сопілкою в руках.

Багато подорожує, створює збірку «Сад божественних пісень» (1753‒1785), пише «Наркіс. Розмова про те: Пізнай себе», «Байки Харківські», філософські діалоги.

Сьогодні спадщина Григорія Сковороди живе в педагогіці, культурі та свідомості українців. На його честь названі школи, ліцеї, університети й бібліотеки, а цитати та байки залишаються актуальними й надихають сучасні покоління: «Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним».

Саме грудень у нашому освітньому календарі присвячено Григорію Сковороді, адже 3 грудня ми відзначаємо річницю від дня народження просвітника. А вже у 2026 році на вас чекає наш новий календар, який познайомить із видатними будівлями освіти, науки й культури України та розповість про їхню історію та значення для нашої країни.