Від школи до академії наук: чи є гендерна рівність в українській освіті

Освіта традиційно вважається сферою, де переважають жінки. Водночас у науці ситуація відрізняється: чим вищий рівень академічної кар’єри, тим менша в ньому частка жінок. За даними дослідження Education.ua, жінки становлять 85% шкільних педагогів, 60% працівників закладів вищої освіти, але лише 26% докторів наук Національної академії наук.

Відстрочка спонукає: чоловіків у школах більшає

Шкільна освіта — це традиційно жіноча сфера. За даними Інституту освітньої аналітики, жінки становлять у середньому 85% усіх шкільних педагогів. 

Кількість жінок і чоловіків серед вчителів і керівників закладів

Ухвалення нового мобілізаційного законодавства, яке передбачає для педагогів можливість отримати відстрочку за наявності щонайменше 0,75 ставки, заохотило чоловіків до працевлаштування у школах. У період з 2024 до 2025 року частка чоловіків у школах зросла на 2%, але кількісні показники ще не досягли рівня 2021–2022 років.

Звісно, охочих отримати відстрочку значно більше й цифри могли б бути вищими. Утім, дослідження свідчить, що попри попит школи не можуть допустити до роботи з дітьми всіх охочих без профільної освіти.

Викладачок більше, але професорок менше: як справи у вищій освіті

Вища освіта залишається сферою, де також переважають жінки, але гендерний баланс тут значно ближчий до паритету, ніж у школах. У закладах вищої освіти жінок до 60% від загальної кількості працівників.

І хоча жінки становлять більшість у системі вищої освіти, коли йдеться про науковий статус, перевагу мають чоловіки. Дані Національного агентства із забезпечення якості освіти свідчать: серед науково-педагогічних працівників 70% жінок не мають наукового ступеня. Серед працівників з науковим ступенем кандидата наук або доктора філософії — до 60% жінок, серед докторів наук їх близько 40%.

Серед працівників зі вченим званням схожа ситуація: серед доцентів близько 60% жінок і 40% чоловіків, тоді як серед професорів картина навпаки — 40% жінок і 60% чоловіків.

За ким майбутнє науки?

На рівні аспірантури гендерний баланс в останні роки не просто зміщується — він ламається. А все тому, що у 2023/2024 роках аспірантура для чоловіків призовного віку стала не стільки академічним кроком, скільки механізмом для оформлення відстрочки. Ще у 2022/2023 навчальному році в аспірантурі навчалися 12 306 жінок і 14 083 чоловіки, а у 2024/2025 навчальному році співвідношення жінок до чоловіків становить 8 858 до 44 572. Тож станом на 2025 рік жінки формують близько 17% контингенту аспірантів. 

Наука залишається переважно чоловічою сферою. За даними дослідження аналітичного центру Cedos та громадської організації INSCIENCE у 2024 році, жінки становлять 49,7% від усіх наукових працівників в Україні. Водночас серед працівників наукових установ жінки становлять лише 26,4% докторів наук, серед керівників наукових установ — їх лише 12,8%, дійсних членкинь Національної академії наук — 4%.

Українська освіта залишається переважно жіночою сферою, однак у науці й на вищих кар’єрних щаблях зберігається гендерний дисбаланс на користь чоловіків. Чим вищий академічний статус, тим меншою є частка жінок.