Менше вчених, більше викликів: що відбувається з українською наукою

В Україні працює до 80 тисяч дослідників, але наука старіє, втрачає людей через війну й залишається малопривабливою для молоді. Дослідники на старті кар’єри отримують близько 10–12 тисяч грн. Водночас попит на дослідження зростає, особливо в технологічних і військових напрямах.

Про стан науки в Україні розповів заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов агентству «Інтерфакс-Україна».

Скільки в Україні науковців

Сьогодні в Україні налічується близько 25 тисяч наукових працівників у наукових установах і до 80 тисяч загалом, якщо враховувати науково-педагогічних працівників, які займаються дослідженнями. Однак навіть із цими показниками Україна належить до країн із найменшою кількістю дослідників на тисячу населення. Ця тенденція триває ще з 90-х років і поки не подолана.

Як війна вплинула на кількість науковців

Повномасштабна війна суттєво вплинула на наукову сферу. За оцінками МОН, близько 15–20% дослідників припинили працювати в Україні: приблизно 8% виїхали за кордон, інші змінили професію. Найчастіше українські вчені переїжджають до Німеччини й Польщі. Водночас більшість — близько 80–85% — продовжують працювати в Україні, попри складні умови.

Вік науковців

Найбільшу групу становлять люди 40–60 років, далі — ті, кому за 60, а молоді до 40 років найменше. За словами Курбатова, це відображає загальну демографічну ситуацію, але водночас сигналізує про ризики для майбутнього науки. Щоб змінити ситуацію, держава запускає нові формати підтримки — зокрема, проєктну аспірантуру з більшими стипендіями й фінансуванням досліджень.

Які зарплати в українській науці

Середній дохід у науці становить 15–18 тисяч гривень. Молоді спеціалісти, які тільки починають кар’єру в науці, отримують приблизно 10–12 тисяч гривень. У міністерстві визнають, що цього недостатньо, і розраховують на поетапне підвищення — загалом до 50% протягом року.

Водночас є й суттєво вищі зарплати в інституціях, які залучають зовнішнє фінансування, грантові проєкти Європейського Союзу й кошти бізнесу.

Відсутність чіткої кар’єрної траєкторії після захисту

До недавнього часу в Україні навіть не було поняття постдокторантури — етапу професійного розвитку після захисту дисертації, який є стандартом у світі. Тепер його вперше закріпили в законодавстві, що має створити додаткові можливості для молодих учених.

Участь бізнесу у фінансуванні науки низька

У міністерстві також звертають увагу на слабку участь бізнесу у фінансуванні науки. Якщо в розвинених країнах приватні компанії забезпечують понад половину інвестицій у дослідження, то в Україні ця модель фактично не працює через зарегульованість і відсутність стимулів. Змінити ситуацію має проєкт Science.City, який передбачає нові правила для залучення позабюджетних коштів. Якщо цьогоріч вдасться закріпити їх у законодавстві, то вже Science.City запрацює з наступного року.

Перспективні напрями в науці

Щодо напрямів розвитку, серед найбільш перспективних називають military-tech, біотехнології, штучний інтелект і матеріалознавство. Саме вони можуть стати основою для економіки з більшою доданою вартістю.

Також в Україні планують запустити нові інституції, які мають оживити прикладну науку. Зокрема, йдеться про Агенцію прикладних досліджень, яка поєднуватиме бізнес і науковців. Вона працюватиме за принципом: компанії формують запити й технічні завдання, держава співфінансує проєкти, а дослідники виконують конкретні проєкти під потреби ринку. Перші такі конкурси вже готують, на старті планують профінансувати щонайменше 10 проєктів на 100 млн гривень. Запустити роботу Агенції планують цьогоріч.

Ще одна ініціатива — Морський центр досліджень. Його створюють через втрату частини наукової інфраструктури після окупації Криму й частини узбережжя. Центр має об’єднати Національний антарктичний науковий центр та Український науковий центр екології моря в Одесі з іншими профільними інститутами й стати єдиною платформою для досліджень Чорного моря, Середземномор’я та Світового океану. Очікується, що він запрацює вже з наступного року.

Гендер у науці

У МОНі зазначають, що загалом ситуація з гендерним балансом в Україні вирівнюється: у великих університетах співвідношення чоловіків до жінок майже 50 на 50. Водночас проблема залишається на рівні керівництва: жінок серед очільників наукових установ досі значно менше. За даними дослідження Education.ua, жінки становлять 60% працівників закладів вищої освіти, але лише 26% докторів наук Національної академії наук.