Як уберегти дітей від онлайн-загроз, або чому цифрова гігієна — це вже питання безпеки
Цифровий простір для дітей давно перестав бути лише середовищем для навчання й спілкування. Сьогодні це також зона підвищених ризиків, де підлітки можуть стикатися з маніпуляціями, шахрайством і навіть втягненням у протиправну діяльність. За даними СБУ, близько 22% осіб, яких завербували російські спецслужби — це неповнолітні. Інше дослідження констатує, що 33% батьків не контролюють інтернет-користування дітей.
Дітей цілеспрямовано шукають у соцмережах, пропонуючи «легкі гроші» та небезпечні завдання. Це вже не поодинокі історії, а системна загроза. На цьому акцентувала народна депутатка Юлія Гришина, яка підняла питання цифрової безпеки дітей і наголосила на потребі системних рішень.
Скільки часу діти проводять онлайн
96% підлітків користуються інтернетом щодня — про це свідчать дані всеукраїнського дослідження Dignity Online 2025.
Найпопулярніші платформи:
- YouTube — 87,7%;
- Telegram — 85%;
- TikTok — 83%;
- Viber — 81,7%;
- Instagram — 63,3%.
Скільки часу це займає:
- 2,1% підлітків — менше години на день;
- 25,4% — від 3 до 4 годин щодня;
- 25,3% — від 5 до 6 годин;
- 24,4% — понад 7 годин щодня.
Які ризики є в онлайні
За матеріалами Оглядового досьє Дослідницької служби Верховної Ради України «Щодо захисту прав неповнолітніх у цифровому просторі», основні загрози:
- витік даних;
- шкідливий контент — зображення фізичного чи психологічного насильства, сцени знущань, надмірна жорстокість у відео чи іграх;
- кіберзлочинність — шахрайство, маніпуляції, вербування;
- залежність — коли онлайн витісняє реальне життя.
Окремо варто виділити вербування: у 2025 році зафіксовано 62 випадки диверсій за участі дітей.
Майже 60% дітей не розповідають дорослим про проблеми онлайн
Дослідження Rakuten Viber, яке охопило понад 30 тисяч користувачів, свідчить про наступне:
- 45% батьків системно контролюють час дитини в інтернеті;
- 7% роблять це тільки в будні;
- 15% використовують обмеження як покарання, тобто не як захист, а як санкцію;
- 33% батьків цим питанням не займаються взагалі.
Навіть коли батьки контролюють інтернет-користування, виникає інша проблема: 59,6% дітей, які стикалися з небезпекою онлайн, не розповідають про це дорослим. Усе тому, що немає звички до відкритої розмови.
За даними дослідження міжнародної платформи для навчання сліпому методу друку Ratatype, 74,8% батьків хвилюються, що діти проводять забагато часу за екранами, а 62,5% — через залежність і вплив некорисного контенту. Батьки стверджують, що намагаються вводити обмеження на використання екранів, хоча це виходить не у всіх. 13% респондентів сказали, що здалися у цій боротьбі.
Як батьки можуть налагодити довіру: практичні поради
1. Говорити регулярно, а не «на випадок проблеми»
Не варто чекати критичної ситуації. Краще періодично обговорювати, що дитина дивиться, з ким спілкується, що її цікавить. Ви також можете ділитися власним досвідом, що цікавого дізналися онлайн, а не лише перевіряти.
2. Домовитися про базові правила користування інтернетом
Заборони працюють гірше, ніж спільні домовленості.
Як це зробити:
- разом визначити, що можна й що ні — наприклад, ніколи не можна переходити за сумнівними посиланнями, особливо, якщо там обіцяють якусь винагороду;
- пояснити на прикладах, чому це важливо — без залякування, але чесно розказати про наслідки взаємодії з незнайомцями в інтернеті, які можуть прикидатися друзями;
- чітко домовитися про час, який дитина може проводити в мережі для поза навчальних цілей.
3. Налаштувати базову технічну безпеку
Це не замінює розмов, але підсилює захист. Як це зробити:
- встановити програми батьківського контролю на гаджет дитини;
- увімкнути двофакторну автентифікацію;
- обмежити доступ до небезпечних сайтів.
4. Бути «безпечним дорослим», до якого можна звернутися
Якщо дитина боїться покарання, вона не розповість про проблему. Тому намагайтеся:
- не сварити за помилки;
- спочатку вислухати, потім діяти.
Освітні ініціативи для цифрової грамотності
Сьогодні є безліч освітніх ініціатив, які допоможуть батькам самим краще зрозуміти цифрові ризики й пояснити їх дітям зрозумілою мовою. Ось приклади таких навчальних проєктів:
- Інформаційна гігієна: як розпізнавати маніпуляції та шахрайство в інтернеті, соцмережах і на телебаченні від Prometheus — курс пояснює, як працюють маніпуляції в інтернеті, соцмережах і медіа.
- Платформа «Подумай двічі» від студії EdEra — освітня онлайн-гра про безпеку в інтернеті. Підійде для дітей: вони вчаться через сценарії та ситуації, а не суху теорію.
- Школа медіаграмотності від ГС «Освіторія» — 7 навчальних відео з вправами та іграми. Допомагає розвивати критичне мислення — ключову навичку для безпечного користування інтернетом.
- Освітні серіали з медіагрмотності від Дія.Освіта — навчать відрізняти факти від суджень, виявляти фейкові фото, без упереджень оцінювати інформацію з новин.
- Курси з медіаграотності від проєкту Фільтр — це добірка інтерактивних матеріалів з фокусом на практиці: як перевіряти інформацію і не піддаватися маніпуляціям.
Цифрова гігієна — це базова навичка безпеки, як правила дорожнього руху. Діти вже живуть в онлайні. Завдання дорослих — не заборонити цей простір, а навчити безпечно в ньому діяти й залишатися поруч, коли виникають ризики.
Дізнайтеся, що відомо про заборону телефонів у школі.
Останнє оновлення 28 квітня 2026
Коментарі
Невірно заповнені поля відзначені червоним.
Будь ласка, перевірте форму ще раз.
Ваш коментар відправлений і буде доступний на сайті після перевірки адміністратором.