Як уберегти дітей від онлайн-загроз, або чому цифрова гігієна — це вже питання безпеки

Цифровий простір для дітей давно перестав бути лише середовищем для навчання й спілкування. Сьогодні це також зона підвищених ризиків, де підлітки можуть стикатися з маніпуляціями, шахрайством і навіть втягненням у протиправну діяльність. За даними СБУ, близько 22% осіб, яких завербували російські спецслужби — це неповнолітні. Інше дослідження констатує, що 33% батьків не контролюють інтернет-користування дітей.

Дітей цілеспрямовано шукають у соцмережах, пропонуючи «легкі гроші» та небезпечні завдання. Це вже не поодинокі історії, а системна загроза. На цьому акцентувала народна депутатка Юлія Гришина, яка підняла питання цифрової безпеки дітей і наголосила на потребі системних рішень.

Скільки часу діти проводять онлайн

96% підлітків користуються інтернетом щодня — про це свідчать дані всеукраїнського дослідження Dignity Online 2025.

Найпопулярніші платформи:

• YouTube — 87,7%;
• Telegram — 85%;
• TikTok — 83%;
• Viber — 81,7%;
• Instagram — 63,3%.

Скільки часу це займає:

• 2,1% підлітків — менше години на день;
• 25,4% — від 3 до 4 годин щодня;
• 25,3% — від 5 до 6 годин;
• 24,4% — понад 7 годин щодня.

Які ризики є в онлайні

За матеріалами Оглядового досьє Дослідницької служби Верховної Ради України «Щодо захисту прав неповнолітніх у цифровому просторі», основні загрози:

• витік даних;
• шкідливий контент — зображення фізичного чи психологічного насильства, сцени знущань, надмірна жорстокість у відео чи іграх;
• кіберзлочинність — шахрайство, маніпуляції, вербування;
• залежність — коли онлайн витісняє реальне життя.

Окремо варто виділити вербування: у 2025 році зафіксовано 62 випадки диверсій за участі дітей.

Майже 60% дітей не розповідають дорослим про проблеми онлайн

Дослідження Rakuten Viber, яке охопило понад 30 тисяч користувачів, свідчить про наступне:

• 45% батьків системно контролюють час дитини в інтернеті;
• 7% роблять це тільки в будні;
• 15% використовують обмеження як покарання, тобто не як захист, а як санкцію;
• 33% батьків цим питанням не займаються взагалі.

Навіть коли батьки контролюють інтернет-користування, виникає інша проблема: 59,6% дітей, які стикалися з небезпекою онлайн, не розповідають про це дорослим. Усе тому, що немає звички до відкритої розмови.

За даними дослідження міжнародної платформи для навчання сліпому методу друку Ratatype, 74,8% батьків хвилюються, що діти проводять забагато часу за екранами, а 62,5% — через залежність і вплив некорисного контенту. Батьки стверджують, що намагаються вводити обмеження на використання екранів, хоча це виходить не у всіх. 13% респондентів сказали, що здалися у цій боротьбі.

Як батьки можуть налагодити довіру: практичні поради

1. Говорити регулярно, а не «на випадок проблеми»

Не варто чекати критичної ситуації. Краще періодично обговорювати, що дитина дивиться, з ким спілкується, що її цікавить. Ви також можете ділитися власним досвідом, що цікавого дізналися онлайн, а не лише перевіряти.

2. Домовитися про базові правила користування інтернетом

Заборони працюють гірше, ніж спільні домовленості.

Як це зробити:

• разом визначити, що можна й що ні — наприклад, ніколи не можна переходити за сумнівними посиланнями, особливо, якщо там обіцяють якусь винагороду;
• пояснити на прикладах, чому це важливо — без залякування, але чесно розказати про наслідки взаємодії з незнайомцями в інтернеті, які можуть прикидатися друзями;
• чітко домовитися про час, який дитина може проводити в мережі для поза навчальних цілей.

3. Налаштувати базову технічну безпеку

Це не замінює розмов, але підсилює захист. Як це зробити:

• встановити програми батьківського контролю на гаджет дитини;
• увімкнути двофакторну автентифікацію;
• обмежити доступ до небезпечних сайтів.

4. Бути «безпечним дорослим», до якого можна звернутися

Якщо дитина боїться покарання, вона не розповість про проблему. Тому намагайтеся:

• не сварити за помилки;
• спочатку вислухати, потім діяти.

Освітні ініціативи для цифрової грамотності

Сьогодні є безліч освітніх ініціатив, які допоможуть батькам самим краще зрозуміти цифрові ризики й пояснити їх дітям зрозумілою мовою. Ось приклади таких навчальних проєктів:

• Інформаційна гігієна: як розпізнавати маніпуляції та шахрайство в інтернеті, соцмережах і на телебаченні від Prometheus — курс пояснює, як працюють маніпуляції в інтернеті, соцмережах і медіа.
• Платформа «Подумай двічі» від студії EdEra — освітня онлайн-гра про безпеку в інтернеті. Підійде для дітей: вони вчаться через сценарії та ситуації, а не суху теорію.
• Школа медіаграмотності від ГС «Освіторія» — 7 навчальних відео з вправами та іграми. Допомагає розвивати критичне мислення — ключову навичку для безпечного користування інтернетом.
• Освітні серіали з медіагрмотності від Дія.Освіта — навчать відрізняти факти від суджень, виявляти фейкові фото, без упереджень оцінювати інформацію з новин.
• Курси з медіаграотності від проєкту Фільтр — це добірка інтерактивних матеріалів з фокусом на практиці: як перевіряти інформацію і не піддаватися маніпуляціям.

Цифрова гігієна — це базова навичка безпеки, як правила дорожнього руху. Діти вже живуть в онлайні. Завдання дорослих — не заборонити цей простір, а навчити безпечно в ньому діяти й залишатися поруч, коли виникають ризики.

Дізнайтеся, що відомо про заборону телефонів у школі.