Чому дитина не запам'ятовує цифри?

Знає рахунок, а цифру на папері не впізнає? Плутає шістку з дев'яткою, а в книжці іншим шрифтом не бачить знайоме число? Розбираємо, чому так буває і які завдання допомагають запам'ятати цифри надовго.

Дитина впевнено рахує до десяти. А показуєш їй цифру — мовчить. Або називає навмання: замість шістки дев'ятку, замість трійки вісімку.

Інша дитина впізнає цифри в прописах, а на годиннику чи в книжці іншим шрифтом — уже ні. А буває, що дитина називає цифру, коли бачить її в ряду по порядку, а врозбій не впізнає.

Чому так відбувається

Найчастіше тому, що цифра для дитини — просто значок, ні з чим не пов'язаний.

Пам'ять дошкільняти тримається на образах: те, що схоже на щось знайоме, запам'ятовується без зусиль, а абстрактний символ доводиться зубрити.

І ще одне: рахунок і цифри — різні речі. Рахувати дитина вчиться на слух, називаючи числа по порядку. Цифра ж — це письмовий знак, який до слухового досвіду не прив'язаний ніяк. Одне з другим не з'єднується само собою.

Що допомагає: цифра стає образом

Тому цифри легше вивчати там, де вони на щось перетворюються.

Двійка схожа на лебедя, вісімка на окуляри, трійка на механізм із шестернями. Дитина запам'ятовує образ — а через нього й саму цифру.

Це прийом мнемотехніки, і в дошкільному віці він працює краще за будь-яке повторення.

Упізнати цифру в незвичному вигляді

Ще одна важлива робота — навчитися бачити цифру там, де вона намальована не як у прописах.

Це важливіше, ніж здається. У житті дитина зустріне цифри різними: на годиннику, на кнопках ліфта, на упаковці, у книжці іншим шрифтом. Якщо вона запам'ятала лише один варіант написання, решту не впізнає.

Тому корисні завдання, де цифру треба розгледіти: під деталями й шестернями, серед водоростей, у незвичному оформленні. Заодно це знімає плутанину між схожими — шісткою й дев'яткою, трійкою й вісімкою.

Зв'язок із кількістю

Окремий крок, який часто пропускають.

Дитина може знати, як виглядає цифра 5, і вміти рахувати до п'яти — і при цьому не поєднувати одне з іншим. Цифра залишається картинкою, а рахунок — лічилкою.

З'єднує їх практика: порахувати предмети й знайти відповідну цифру. П'ять крапок — цифра 5. Три рибки — цифра 3.

Спочатку дитина рахує повільно, з перерахунком. Далі кількість до п'яти починає впізнаватися на око, без лічби.

Коли перевіряти на швидкість

Поки дитина згадує, як виглядає цифра, вона ще її не знає — вона її відновлює в пам'яті.

Ігри, де треба встигнути, прибирають цю паузу: часу на згадування немає, і дитина або впізнає одразу, або ні.

Це не тренування реакції, а перевірка того, чи справді цифра запам'яталася. Тому такі ігри корисні не на початку навчання, а тоді, коли дитина вже знайома з цифрами — інакше вони просто нервують.

Де знайти ігри всіх типів

Усі описані види завдань — на цифрообрази, на впізнавання, на зв'язок із кількістю та на швидкість — зібрані в безкоштовних онлайн-іграх «Скриньки знань».

Цифри там мають різні образи: морські істоти, роботи, механізми. Реєстрація не потрібна, ігри відкриваються одразу в браузері й працюють на планшеті, смартфоні чи комп'ютері.

Останній крок: написати

Написання цифри — це вже інша навичка, і вона приходить останньою.

Тут важливий не результат, а рух: дитина має відчути траєкторію, за якою цифра пишеться. Тому працює не обведення по пунктиру, а щось, де рух має сенс.

У посібнику «Гонки з числами» цифри не пишуть — ними проїжджають: дитина веде машинку трасою, яка повторює контур цифри. Рука запам'ятовує напрямок, а дитина при цьому грає, а не виконує вправу.