Дитячий садок «Арніка»

Відвідуємо садок, вже чекаємо з нетерпінням щоб залишити цей заклад. Мені радили дати в нього дитину, бо там добра початкова школа, може так воно є або було, але зараз в нас враження жахливі.

Тоталітарний жосткий режим залякування - то вся суть Арніки. Вчора була зміна однієї виховательки і сьогодні веду я дитину зранку до садочку, поспішаючи на роботу, а вона мені плаче "в садік не хочу". На запитання "Що трапилось? Тебе хтось ображав? Дітки бражали? Вихователі ображали?" Конкретики немає, просто "не хочу іти в садочок". Як мені як мамі, яка і без того на роботі має клопоти ще зранку виясняти "що трапилося?". Чому кожного разу після її зміни, я маю слухати плачі і скиглення "Я не хочу в садік"? Що вона з тими дітками там робить? ...не відомо. Говорила про це з керівництвом, я говорила і інші мами знаю, що говорили і батьківський комітет говорив не ставити її на замінув молодшу групу, але завідуюча мене запевнила, що всі методи виховання вона підтримує, більше того, вихователька з багаторічним стажем і вона дуже підтримує її "методологію".А як вас не влаштовує, то ідіть шукати інший садочок. Плачу!

Пожалійте дитину. Можливо колись Арніка була кращим закладом в регіоні, але вона не вічна. Ресурс зношується і зараз це старий і поцвивший заклад. В шкільній їдальні проблеми з сантехнікою, все в цвилі і діти тим дихають, а потім ми думаємо від чого вони так кашляють. Адміністрація розводить руками, грошей немає. Бо НВК типу грошей не має на внутрішні ремонти, в той час як ведуться роботи по вирубці дерев на території і плануванню якоїсь нової навчальної зони. А так, за навчання забула написати, то воно середнячкове. Який вчитель попадеться, такі і уроки будуть. А вчителів напевне підбирають по тому самому критерію...в Арніці все рішають гроші. Достали.

Це просто жах. Дітки дуже хворіють. Приміщення старі і сирі, грибок по стінах, три роки підряд робили ремон в спальні, але пліснява знову вилазить тому, що труби давно прогнили і від них стіна мокра. За часів ковіду заборонили батькам відвідувати групи, а вихователі залякані як партизани мовчали про те, що вся стіна в плісняві. Одна назва залишилась від Арніки. Я дуже розчарована, краще б дала дитину в садік на паралельній вулиці, він тільки після ремонту хоча б.

Коли ходив наш старший,дула завiдуюча iнша,надiюсь щось змiнилось