Два з половиною дивних правила англійської мови

Загадкова граматика англійської мови дивує вже не одне покоління. Розказуємо про абсурдні, але важливі правила.

В англійській граматиці є чимало дивних правил. Чого тільки варті неправильні дієслова: їх не варто навіть намагатися зрозуміти, а потрібно просто вивчити напам’ять.

Але якщо з дієсловами знайомі всі, хто вивчає англійську як другу мову, то деякі незвичні й дивні правила часто опускають у навчальних програмах. І багато студентів дивуються, коли вперше стикаються з ними під час спілкування з носіями. Саме про такі правила сьогодні й поговоримо.

Оксфордська кома: вона ніби є, але її ніби немає

Як можна здогадатися з назви, це правило стосується коми. Його суть у тому, що в англійській мові можна ставити кому перед сполучником (наприклад, and, or, nor) при переліку однорідних членів речення.

I like oranges, pineapples, peaches, and strawberries.

Я люблю апельсини, ананаси, персики і полуницю.

Цікаво інше: оксфордська кома, або серійна кома, — необов’язковий розділовий знак. Її можна використовувати, а можна писати, як ми звикли.

Під час вивчення англійської як іноземної це правило часто взагалі пропускають. В українській мові там кому не ставлять — отже, і в англійській ніби не потрібно. Адже якщо є два правильні варіанти, то навіщо ускладнювати?

Оксфордською її називають тому, що Горацій Харт — англійський друкар і керівник Видавництва Оксфордського університету наприкінці XIX — на початку XX століття — увів її до граматики.

Саме він у 1905 році видав «Hart's Rules for Compositors and Readers» («Правила Харта для набірників і читачів»).

Так-так, саме «набірників». Compositor — це підступний «хибний друг перекладача». Це не автор музики, як в українській мові, а лише набірник тексту для друку.

У цих «Правилах» Харт зібрав стилістичні норми, які мали використовуватися у видавництвах під час публікації друкованої продукції. І саме там уперше з’явилася кома перед «and» в однорідних членах речення.

Сучасна граматика вважає оксфордську кому легітимним правилом. Єдина вимога — щоб стиль був однаковим у всьому тексті. Тобто якщо використовуєте серійну кому, то використовуйте її всюди, де є однорідні члени, а якщо ні — то ніде.

Але у цього правила є й виняток. Оксфордська кома необхідна там, де її відсутність змінює зміст речення.

I love my parents, Snoop Dogg and Rihanna.

Якщо коми перед «and» немає, то частину «Snoop Dogg and Rihanna» можна сприйняти як уточнення, а не як однорідні члени речення.

Через це виходить, ніби Снуп Догг і Ріанна — це батьки оповідача.

Кома чітко розставляє все на свої місця.

I love my parents, Snoop Dogg, and Rihanna.

Тепер однозначно зрозуміло, що людина любить своїх батьків, Снуп Догга і Ріанну.

My brother’s car vs. Car of my brother

Присвійний відмінок в англійській мові утворюється двома способами: за допомогою закінчення ’s і за допомогою прийменника of.

Вони вважаються приблизно рівноцінними, але при цьому дуже рідко пояснюють, коли який варіант доречно використовувати. А плутанини вистачає:

«Car of my brother» звучить неграмотно, і краще сказати «My brother’s car» (машина мого брата).

«Door of my house» (двері мого дому) звучить цілком нормально, а про «My house’s door» краще забути.

А «My dog’s kennel» і «Kennel of my dog» (будка мого пса) загалом обидва граматично правильні.

В англійській лінгвістиці існує поняття «ієрархія істот» — чим вище в цій ієрархії знаходиться об’єкт, тим доречніше для нього використовувати присвійне закінчення ’s або конструкцію з займенником. І про це не чула навіть більшість носіїв англійської. Ось вона:

Перша, друга і третя особа

Ім’я

Людина

Жива істота

Неживий предмет

Розглянемо на прикладах.

My book — використовуємо постійно.

Book of mine — граматично правильно лише в окремих випадках на кшталт: «Do you remember that book of mine, with red cover?» — «Ти пам’ятаєш ту мою книгу з червоною обкладинкою?»

До речі, словосполучення «my friend» і «a friend of mine» — це виняток.

Обидві форми правильні. Різниця лише в смисловому відтінку. «My friend» використовується, коли співрозмовник уже знає, про якого друга йдеться. Тут акцент саме на статусі стосунків. Або ж ви одразу додаєте уточнення: «My friend Ivan».

А «a friend of mine» означає «один із моїх друзів», без уточнень.

Але важливо розуміти, що не можна сказати «You’re a friend of mine» — це звучить дуже неввічливо. Тут немає акценту на дружбі, є лише факт, що людина — одна з багатьох. Так можна говорити тільки про третю особу.

З «My dog’s kennel» і «Kennel of my dog» трохи складніше, адже «dog» в англійській граматиці вважається живою істотою, але вживається із займенником «it». Хоча зараз багато хто говорить про своїх улюбленців «he» або «she», їхнє місце в ієрархії не змінюється. Загалом обидва варіанти правильні — вони майже рівнозначні. Єдине, що «My dog’s kennel» звучить трохи тепліше щодо пса.

А ось із «Door of my house» жодних проблем. «Дім» — неживий об’єкт, він знаходиться в самому низу ієрархії, тому присвійний відмінок із ’s тут не використовується — лише конструкція з «of».

Цікаво, що в англійській граматиці існує навіть присвійний відмінок від присвійного відмінка. Він можливий, коли слово з ’s стає загальною назвою або брендом. Наприклад, «McDonald’s».

McDonald’s’s burger — бургер із Макдональдса

Виглядає дуже дивно, але граматично це правильно. Хоча лінгвісти радять так не знущатися з мови. Краще перефразувати і сказати «Burger from McDonald’s».

Подібні нюанси з ’s і «of» студенти зазвичай запам’ятовують на практиці, без зайвих правил. Але «ієрархія істот» справді існує, хоч про неї знають здебільшого лише філологи.

Порядок слів, який ламає мозок, або Garden-path sentences

Навіть учень рівня Elementary знає, що порядок слів в англійській досить жорсткий. Не можна просто жонглювати словами й очікувати, що граматика це пробачить.

І тут ми хочемо навести не стільки правило, скільки спосіб використати цей жорсткий порядок слів, щоб дратувати інших.

У граматиці інколи трапляються ситуації, коли саме порядок слів заважає зрозуміти сенс речення. І ні носій мови, ні іноземець не зможуть правильно зрозуміти його з першого разу.

Розглянемо приклад — один із найвідоміших:

The horse raced past the barn fell.

Ось як зазвичай відбувається процес розуміння:

«The horse raced» сприймається як підмет і присудок — «Кінь мчав». «Past» — «повз». А що означає «barn fell»? Починається перебір варіантів. «Шкіра сараю»? Нісенітниця. «Рубка сараю»? Теж дивно. «Височина сараю»? Трохи менш дивно, але все одно не те. Читаєш вдруге — і раптом усе стає зрозуміло.

Проблема в тому, що мозок одразу помилково сприйняв «horse raced» як підмет і присудок. Насправді ж присудок тут — «fell», а «raced past the barn» — це означальне уточнення.

І перекладається речення так: «Кінь, який мчав повз сарай, упав».

З пантелику збиває те, що перед «raced» немає слова «that». Граматично це правильно — «that» можна опускати, якщо воно використовується у значенні «який». Ба більше, так навіть рекомендують робити, щоб не ускладнювати мову.

Сама конструкція «підмет — означення з дієсловом — присудок» дуже підступна і часто збиває з пантелику. І їй байдуже, який у вас рівень — Pre-Intermediate чи Fluent.

Нижче ще кілька цікавих «garden-path» речень. Перевірте себе, скільки з них ви зрозумієте з першого разу:

The old man the boat. — Старі керують човном.

The florist sent the flowers was pleased. — Флорист, який відправив квіти, був задоволений.

The cotton clothing is made of grows in Mississippi. — Бавовна, з якої роблять одяг, росте в Міссісіпі.

The sour drink from the ocean. — Сумні люди п’ють із океану.

We painted the wall with cracks. — Ми пофарбували стіну, яка була з тріщинами.

The man who hunts ducks out on weekends. — Чоловік, який полює, втік на вихідні.

The raft floated down the river sank. — Пліт, який плив униз річкою, затонув.

When Fred eats food gets thrown. — Коли Фред їсть, їжу розсипається.

Mary gave the child the dog bit a Band-Aid. — Мері дала дитині, яку вкусив пес, пластир.

The girl told the story cried. — Дівчина, яка розповіла історію, заплакала.

I convinced her children are noisy. — Я переконав її, що діти галасливі.

Helen is expecting tomorrow to be a bad day. — Гелен очікує, що завтра буде поганий день.

Fat people eat accumulates. — Жир, який їдять люди, накопичується.

The dog that I had really loved bones. — Собака, якого я мав, дуже любив кістки.

That Jill is never here hurts. — Те, що Джилл ніколи не буває тут, засмучує.

The man who whistles tunes pianos. — Чоловік, який свистить, налаштовує піаніно. 

Гарантуємо: якщо ви почнете використовувати подібні хитрощі в переписці, вас дуже швидко зненавидять. Це одна з найбільш дратівливих особливостей англійської, яка при цьому абсолютно правильна з точки зору граматики.

І навіть найзапекліший грамар-наці не зможе вас дорікнути, адже не існує правил, які зобов’язують використовувати «that» у таких реченнях.

Англійська мова — це безліч нюансів, які не завжди пояснюють у підручниках. Оксфордська кома, вибір між ’s і of чи підступні garden-path речення показують, що граматика — значно більше, ніж просто граматичні правила, адже є ще сенс, контекст і стиль. Саме ці деталі відрізняють базове знання мови від впевненого володіння. Тому варто не лише вчити правила, а й розуміти, як вони працюють у реальному спілкуванні.