Чому дорослі часто починають вивчати англійську «з нуля», навіть якщо вчили її у школі?

Англійську в школі зазвичай вивчають 8 або навіть 10 років. Здавалося б, за такий час володіння мовою мало бути вільним або хоча б достатнім для впевненого спілкування. Проте чимало дорослих приходять на курси саме «з нуля». Чому так?

Куди зникають знання після школи?

Як би старанно ми не навчалися, наші знання все одно поступово вицвітають без належної, регулярної практики. Якщо після закінчення школи англійська залишалась просто предметом з минулого, до якого ми не поверталися — зовсім не дивно, що всі слова та граматичні правила поступово стиралися з пам'яті. 

Не варто боятися починати з початкового рівня, навіть якщо за плечима кілька років шкільної англійської. Такий курс допоможе систематизувати базові знання, заповнити прогалини й поступово перевести знайомі слова та правила у практику. Наприклад, у школі англійської Green Forest навіть заняття для початківців викладачі проводять переважно англійською відповідно до комунікативної методики, і дублюють окремі пояснення рідною мовою. Так студент із перших уроків звикає чути англійську, поступово починає нею користуватися і вже наприкінці семестру може впевненіше будувати прості речення та підтримувати базову розмову.

Для оцінки свого рівня потрібно врахувати багато різних аспектів. Наприклад, якщо ви маєте непогані читацькі навички, розумієте базову граматику, але speaking просідає, навряд чи варто самостійно обирати найнижчий рівень лише тому, що вам складно говорити. Краще спочатку визначити свій рівень тестуванням й окремо перевірити мовні навички. 

Шкільна англійська точно не була однаковою для всіх. У школах використовували різні підручники та програми, відрізнятись могла й кількість годин і, що не менш важливо, підходи до викладання. Будемо чесні: з вчителями також мало пощастити. 

Десь учні хоча б з якоюсь регулярністю виконували завдання в парах і спілкувалися англійською, а десь відверто бракувало якісної розмовної практики. Гадаємо, це багато кому знайомо: є тема заняття, письмові вправи, переклади текстів, прослуховування аудіювань. До розмов англійською справа часто ледве доходила. 

Тож так, двоє людей, які фактично вивчали англійську мову однакову кількість шкільних років, можуть мати зовсім різну мовну базу. 

Англійська «за шаблоном» не працює

Фраза «London is the capital of Great Britain» давно стала жартом в інтернеті й не просто так: в школі ми розбирали буденні ситуації, слухали шаблонні діалоги та відтворювали їх у форматі, де один учень запитує, інший відповідає, а потрібна репліка вже зручно підказана в підручнику. Але як тоді не впасти в ступор, коли іноземець запитає нас про щось, що вийде за рамки теми giving directions або ordering food at a restaurant?

Завчені діалоги й готові мовні конструкції справді можуть стати у пригоді у навчанні. Але важливо вміти адаптувати вивчені конструкції та functional language під різні ситуації. Тому для розвитку комунікативної компетентності важливо старанно практикувати саме розмовний складник англійської й говорити багато, на різні теми, відігруючи різноманітні ситуації. 

Який вихід?

Кожна з цих причин має своє рішення, але почати варто зі зміни самого підходу до навчання. Англійська має бути пов’язана з реальним життям: з актуальними темами, живою лексикою та великою кількістю розмовної практики. Важливо не лише розібрати нове правило на уроці, а й кілька разів зустріти його в різних контекстах, використати самостійно й поступово довести до автоматизму.

Тому частина навчання закономірно відбувається і між заняттями. Це можуть бути домашні завдання, короткі вправи на лексику та граматику, відео, подкасти чи будь-який інший регулярний контакт з англійською. Наприклад, студенти Green Forest можуть додатково практикуватися у тренажері Smarte+: повторювати пройдений матеріал, працювати з лексикою та граматикою у зручному для себе темпі. Так англійська не залишається лише «предметом на два заняття на тиждень», а поступово стає частиною повсякденності.

І якщо після шкільних років тестування знову приводить вас на початковий рівень, у цьому немає нічого критичного. Ви не повертаєтеся в ту саму точку, а нарешті можете впорядкувати те, що вже знаєте, заповнити прогалини й навчитися користуватися англійською, а не просто пам’ятати окремі правила зі школи.