Диплом після диплому

Диплом після диплому

Поговоримо про надію вітчизняної науки, про аспірантів. Незважаючи на непросте становище справ в науці нашої країни — невисокі зарплати і убоге фінансування — кількість бажаючих отримати вчений ступінь не скорочується.

Навіщо йдуть «в науку».

Крім бажання займатися науковою роботою, причин, за якими випускники вузів продовжують навчання в аспірантурі, кілька. Традиційно йдуть «в науку» майбутні викладачі вузів (вимога Міністерства освіти). Серед інших причин: можливість кар'єрного зростання, і шанс продовжити відстрочку від військової служби.

Олександр Безцінний, аспірант Інституту кібернетики Академії наук України, вирішив вступати до аспірантури ще й тому, що це дало йому можливість переїхати в столицю. Наталья Коровьянская, аспірантка Прикарпатського національного університету, вважає, що захист дисертації і вчений ступінь допоможуть їй у подальшому працевлаштуванні.

Відзначають зростаючий інтерес до аспірантури та викладачі. Андрій Пелещішин, викладач «Львівської Політехніки» вважає, що «освітній рівень аспірантів значно виріс за останні роки, особливо у сфері технічних спеціальностей».

Наука вимагає жертв

Справедливості ради слід зазначити, що якщо серед абітурієнтів вузів більшість (понад 90%) успішно закінчують навчання і отримують диплом, серед аспірантів таке співвідношення набагато нижче: в різних вузах від 30 до 50% надійшли до аспірантури не захищають дисертацію. Найчастіше аспіранти навіть не уявляють, що робота над дисертацією справа нелегка. Багато хто не адекватно оцінюють свої сили, вважаючи, що дисертація це майже те ж, що й дипломна робота. Треті не витримують аспірантського безгрішшя (стипендія аспіранта денного відділення 200-250 грн), влаштовуються на роботу, після якої на аспірантуру не залишається ні часу, ні сил.

До речі, один із способів захистити дисертацію стати здобувачем, а значить, не зв'язувати себе термінами закінчення роботи над дисертацією. І якщо аспіранти це вчорашні випускники вузів, то здобувачами в основному стають люди з великим стажем роботи.

Іспити, реферати...

Навчання в аспірантурі може бути очне або заочне і триває, відповідно: три чи чотири роки. Надходження за результатами вступних випробувань: філософія, іноземна мова та спеціальність, так званий кандидатських мінімум. Якщо майбутній аспірант раніше здавав кандидатські іспити, їх зараховують як результати вступних іспитів. Здобувач не здає вступні іспити, а тільки надає необхідні документи.

Обов'язковою умовою допуску до захисту дисертації є наукові публікації. За вимогами Вищої атестаційної комісії України, основного органу, який займається розглядом наукових робіт, здобувач наукового ступеня повинен опублікувати не менше трьох наукових статей у галузевих наукових виданнях, визначених Вищою атестаційною комісією в спеціальному списку видань, в яких можуть публікуватися результати наукових досліджень.

Другим обов'язковою вимогою є апробація матеріалів дослідження на наукових конференціях і семінарах.

Майбутнім аспірантам не завадить знати, що публікації в журналах та збірниках матеріалів конференцій здійснюються за кошти учасників. До цього варто додати такі «дрібниці», як оформлення п'яти примірників дисертації і автореферату (невеликий книжечки, що в скороченому вигляді містить основні положення дисертації) та інші накладні витрати, як то: поїздки на конференції, придбання літератури, витратні матеріали (реактиви, спеціальні плівки). Так, наука задоволення не з дешевих.

Бажаєте вступити до аспірантури? Слідкуєте за оновленнями нашого розділу Вступ, де ми розкажемо про іспити та актуальні правила прийому до аспірантури.

Джерело: газета «Пропоную роботу»


Коментарі

0
Залишити коментар
Будь ласка, введіть ваше ім’я
Будь ласка, введіть коментар.
1000 символів
або


Інші статті в категорії Освіта, наука