Як швидко підготуватися до іспиту

Як швидко підготуватися до іспиту

Іспити доводиться складати хоч і не часто, але це завжди нервовий процес. Як правильно організувати свій навчальний час?

Припустимо, до іспиту залишилося два дні (сьогодні та завтра). У цей час абітурієнт (студент) має поставити собі три наступні запитання:

  • Що вчити? (Який предмет, матеріал, запитання, відповіді, книги, підручники, допомога знайомих, інтернет тощо).
  • Як учити? (Зубріння, репетитор, мнемоніка, підручники під подушкою, читання).
  • А чи треба вчити? (А може, пощастить? Чи раптом я все знаю? Чи є класна шпаргалка?).

Що вчити?

Перш ніж щось вчити, треба визначитися з джерелами, які ви використовуєте. Зазвичай інформації або надто багато, або замало. Середина буває рідко.

У першому випадку необхідно з безлічі підручників вибрати один-два (якщо це, наприклад, історія, варто взяти шкільні підручники та короткий курс історії, написаний викладачами того вишу, де вчишся). Якщо є можливість використовувати відео чи аудіоматеріали, зробіть це, тому що така інформація легше запам'ятовується.

Якщо це фізика чи математика, краще звернути увагу на формули. Якщо формула занадто довга або важко запам'ятовується, зверніть увагу на складові, що її утворюють, та їх розшифровування. Якщо формулу вам ще зможе підказати сусід праворуч, то пояснювати викладачу вам доведеться самостійно.

Репетитор — це, звичайно, добре, але він коштує грошей. Але якщо грошей немає, це також не кінець світу. Так, треба сісти та постаратися розібратися у всьому самому. До репетитора, знайомого викладача, краще приходити з конкретним питанням чи конкретною темою, яка незрозуміла. Цим ви заощадите і його, і свій час. Інтернетом під час підготовки краще користуватися, коли знаєш, що шукаєш, інакше процес пошуку інформації займе більше часу, ніж її засвоєння.

Друзі або знайомі, які знають або вже складали цей предмет, будуть корисні тільки в тому випадку, якщо вони добре знають матеріал, і ви знаєте, що саме вам потрібно від них дізнатися. Крім того, далеко не кожна людина має здатність нормально щось пояснювати. Якщо цим критеріям ви і ваші знайомі не відповідаєте, марно витратите час. Візьміть до уваги.

Як учити?

Це також серйозне запитання. Чи збираєтеся ви з головою піти в навчання, сидіти в бібліотеці чи берете конспект «почитати у транспорті» — ефективність буде різною.

Що можна зробити за умов обмеженого часу

Важливий момент — змусити себе взятися за справу. Перед іспитом хочеться робити все що завгодно, аби до нього не готуватися. У цей час можна пригадати давно забуті й відкладені справи, згадати, що давно не телефонував комусь, можна відволіктися під приводом, що час і перекусити, можна проявити себе зразковим сином (дочкою) і виконати якесь батьківське доручення (з'їздити на ринок, полагодити полицю, прибрати тощо) — загалом, робити все що завгодно, аби відсунути момент, коли доведеться сидіти з книжкою або зошитом і готуватися.

Потрібно зробити над собою зусилля. Це важливо та потрібно. Але не слід впадати в крайність. Якщо ви обкладетеся підручниками, відключите телефон і забарикадуєтесь у своїй кімнаті, навряд чи ефективність від такої підготовки буде високою. Найкраще розбити матеріал на частини (наприклад, по одному білета) або встановити час, скажімо, одну годину. Наприклад, розібрали тему одного білета або позаймалися годину — зробіть перепочинок.

Не варто готуватися до іспиту разом із другом або подругою (якщо тільки він чи вона не розуміється на матеріалі краще за вас). Така підготовка найчастіше обертається довгими розмовами й марнуванням часу.

Ще одне важливе питання: як запам'ятати?

Щодо цього існують різні думки. Деякі віддають перевагу зубрінню. Але найвдалішим способом запам'ятовування вважається мнемотехніка (мнемоніка). Що це таке? Річ це досить комплексна, яка включає, зокрема, запам'ятовування асоціаціями.

Потрібно запам'ятати дату — спробуйте згадати, що ця дата означає для вас особисто. Може, це день народження тітки? Можливо, цього дня ви вперше щось зробили чи кудись поїхали? Чи раптом ця дата нагадує чийсь телефон? Тільки не треба спеціально шукати сімейні свята. Бо на іспиті вам доведеться згадувати ще й їх.

Потрібно запам'ятати формулу? Подивіться на неї під іншим кутом. Спробуйте прочитати її як слово. Підберіть кожній літері у формулі якесь слово й складіть кумедне речення, яке «застрягне» в голові.

Дуже зручно запам'ятовувати будь-які визначення, явища, події, звівши їх до того, що ви знаєте. Вивчаєте якесь довге визначення — спробуйте його спростити. Важливо зрозуміти суть визначення, а не заучувати його. Рідко хто з викладачів гнівається через пояснення визначень своїми словами. Навпаки. Якщо ви можете переказати визначення своїми словами, ви його розумієте. Отже, розумієте матеріал.

У різних людей розвинені різні види пам'яті: зорова, слухова, моторна. Людям із розвиненою зоровою пам'яттю корисніше читати матеріал. Потім легше згадати сторінку, де висвітлена потрібна тема. Тому хто має розвинену моторну пам'ять, краще ще раз прописати матеріал (наприклад, зайнятися написанням шпаргалок). І так далі.

Якщо відчуваєте, що ви розумієте матеріал, і можете пояснити його, і ще не втомилися, продовжуйте! Увечері дозвольте собі розслабитися — прогуляйтеся, поговоріть телефоном, почитайте детектив, зайдіть у гості до друга.

Перед сном можна, якщо не вчити, то хоча б переглянути пройдені матеріали: спробувати, подивившись на заголовок, згадати загальний зміст питання (якщо не виходить, перегляньте розділ). Психологи стверджують, що найкраще запам'ятовується інформація, отримана під час засинання та пробудження.

Можна писати шпаргалки! Під час написання шпаргалок ви ще раз опрацьовуєте матеріал. Але використовувати їх не варто. Коли в кишені лежить такий «папір», голова працює погано. Залишили його вдома — голова входить у роботу. Так що краще написати та залишити вдома.

А чи треба вчити?

Комусь таке питання може здатися пустим. Але все залежить від того, що ви маєте на увазі під словом «вчити». Для багатьох слово «вчити» рівнозначне слову «зубрити», хай навіть вони про це не думають. Під час підготовки матеріал треба не вивчати, а згадувати. Не сидіти за зошитом чи підручником, завчаючи будь-яку інформацію, — усе це вже давалося на занятті чи семінарі... Потрібно лише «повернути» в голові певний вимикач — і запрацює весь «механізм».

Авжеж, не йдеться про абсолютний варіант: якось почув — назавжди запам'ятав. Ні. Щось треба й нагадувати своїй голові. (Це справді потрібно, якщо, наприклад, не був на уроці). Але дуже багато ви вже знаєте, хоч і не здогадуєтеся про це.

Що може замінити знання матеріалу

Усе може трапитись. Уявімо собі безрадісну картину — ви всю ніч вчили п'ятий білет, а вам дістався тринадцятий, якого у вас не було, якого ви не вчили, у якому знаходяться якісь абсолютно жахливі та безглузді твердження, які не розуміє навіть Петро, а він — відмінник. Не треба здаватись. Насамперед визначтеся, яку оцінку ви спочатку розраховували отримати — «три», «чотири» чи «п'ять». Чим нижча оцінка, тим більше шансів її отримати. Подивіться на запитання. Які асоціації воно викликає у вас? Може, ви щось віддалено схоже проходили вже? Навіть якщо з іншого предмета. Якщо це можливо, зверніться до сусіда. Думайте! Інформацію ви дізнаєтеся не лише на заняттях, а й завдяки телебаченню, радіо, інтернету, розмовам, відповідям інших студентів, не лише з наукової, а й художньої літератури (там, де справа стосується гуманітарних предметів, наприклад).

Зрештою (крайній варіант) можна попросити у викладача дозвіл тягнути інший білет. Оцінка знизиться на бал, але якщо ви відповідатимете впевнено і правильно, ще не все втрачено.

Загалом оцінка залежить не лише від знань. Багато в чому її визначає настрій викладача, зовнішній вигляд та поведінка студента, враження викладача про вас, номер білета тощо. Головне — не панікувати та зосередитися.

Як переконати викладача, що знаєш його предмет

Як зазначалося, оцінка залежить не лише від знань. Існують ще суто суб'єктивні причини, які іноді нам допомагають, а іноді й працюють проти нас. Наведемо основні пункти, які заздалегідь будуть зараховані до «плюсів»:

  • Зовнішній вигляд та поведінка студента.
  • Впевненість та зібраність.
  • Уміння замовляти зуби.
  • Гарний настрій викладача.

Зовнішній вигляд та поведінка

Який би спортивний стиль ви не вважали за краще, на іспит все ж таки краще прийти у класичному костюмі й намагатися зберігати серйозність.

Зовсім не обов'язково своїм зовнішнім виглядом давати зрозуміти екзаменатору, що ви є пристрасним шанувальником того чи іншого музичного спрямування, прихильником будь-яких екзотичних поглядів тощо.

Є така чудова фраза: «Треба — і полюбив!». Тому перед іспитом бажано закохатись у той предмет, який складаєш. Якщо вам це вдасться, то без акторських здібностей можна зобразити інтерес і захопленість. Для чого це потрібно? Щоб справити сприятливе враження на викладача.

Ніколи не треба ховатись від екзаменатора! Якщо ви підете за задню парту, то заздалегідь мимоволі дасте знати викладачеві, що не впевнені. Якщо у вас вже написана відповідь на питання квитка, і ви вже не можете нічого згадати, не сидіть, чекаючи, поки вас викличуть, а краще скажіть, що вже готові. Така ініціатива буде зарахована вам до «плюсів».

Впевненість

Важливо зберігати спокій та впевненість. Навіть якщо ви відповідь на одне з питань не знаєте зовсім, почніть упевнено з того, що знаєте. При достатній переконливості відповіді екзаменатор може обмежитися одним питанням.

Не приймайте у день іспиту заспокійливі засоби. Вони можуть загальмувати вашу здатність мислити, зробити вас сонливим і байдужим до всього, що відбувається.

Не треба сумніватися перед розкладеними білетами, загадуючи, який все-таки виявиться щасливим. Беріть відразу той, який на вас дивиться. Інакше спрацьовує стереотип: якщо ви шукаєте — значить, хочете знайти щось легше, тобто не знаєте весь матеріал. Запам'ятайте — усі білети однакові. Погані білети витягли до вас. Якщо ви тягнете білет першим, погані білети взяли ще вчора.

Замовляння зубів

Майстрам цієї справи складати іспити буде простіше. Настрій екзаменатора, звичайно, далеко не завжди сприятливий, але його можна спробувати створити. Для цього, мабуть, усі засоби хороші. Які засоби? Квіти, доречний жарт. Якщо все це й не викличе у викладача посмішки, то вам уже ніщо не допоможе. Головне — усього в міру. Усі ці поради, звичайно, вам знадобляться, якщо ви складатимете усний іспит. Там же, де існує тестова система, краще покладатися на власні знання, і чим глибшими й ширшими вони будуть, тим більше шансів скласти іспит.

Амулети, прикмети

Існує безліч різних звичаїв та прикмет, які покликані допомагати при складанні та підготовці до іспиту. Навіть якщо ви не вірите в це, то можете помітити, що такі заходи часто позитивно налаштовують, що сприяє додатковій впевненості. Так що робіть, як вам подобається.

Джерело: Журнал «Помічник абітурієнта»


Коментарі

3
Залишити коментар
Залишити коментар
Будь ласка, введіть ваше ім’я
Будь ласка, введіть коментар.
1000 символів
або Відмінити
Ольга, 23.08.2017, 14:07

Статья очень полезная, но как насчет тех ребят, которые не имею достаточного уровня знаний, чтобы ответить на все эти вопросы, хоть они и следуют этим советам. В первую очередь следует готовиться к ЗНО.

Лёля, 12.01.2017, 15:22

Спасибо, вам, за материал! Завтра сдаю экзамен который завалила год назад. Волнение накрывает с лихвой! Но буду стараться и использовать ваши советы. Мне повезет! :-)

Диас, 12.12.2016, 11:55

доброго времени суток! Материал очень полезный и годный, завтра сдаю экзамен и думаю ваш материал подтолкнул меня в своей уверенности и в своей стратегии. Спасибо!


Залишити коментар

Інші статті в категорії Поради абітурієнтам