Як швидко підготуватися до іспиту

Як швидко підготуватися до іспиту

Іспити доводиться здавати хоч і не часто, але це завжди трудомісткий і нервовий процес. Як же правильно організувати свій навчальний час?

Припустимо, до іспиту залишилося два дні (сьогодні й завтра). У цей час абітурієнт (студент) повинен задати собі три наступні питання:

  • Що вчити? (який предмет, матеріал, питання, відповіді, книги, підручники, розумні знайомі, телевізор, Інтернет, інші носії інформації).
  • Як вчити? (зубрити, репетитор, мнемоніка, підручники під подушкою, читання).
  • А чи треба вчити? (А може, пощастить? Або раптом я все знаю? Або є класна шпаргалка?).

В нашій статті для абітурієнтів ми зібрали найкращі поради про те, як вступникам підготуватись до іспитів. А тепер поговоримо про студентів.

Що вчити?

Перш ніж щось вчити, треба визначитися з тими джерелами, які ви використовуєте. Зазвичай інформації або занадто багато або занадто мало. Середина буває рідко.

У першому випадку необхідно з багатьох підручників вибрати один-два (якщо це, наприклад, історія. Варто взяти шкільні підручники і короткий курс історії, написаний викладачами того PDJ, в який вступаєш). Якщо є можливість використовувати відео-аудіо матеріали, зробіть це, тому що вони краще запам'ятовуються.

Якщо це фізика або математика, краще звернути увагу на формули. Якщо формула занадто довга або складно запам'ятовується, зверніть увагу на складові, які її утворюють, і їх розшифровку. Якщо формулу вам ще зможе підказати сусід праворуч, то пояснювати викладачеві будете ви самі.

Репетитор це, звичайно, добре, але він відрізняється тим, що коштує грошей. Але якщо грошей немає, це теж не кінець світу. Так, треба сісти і спробувати розібратися у всьому самому. До репетитора, до знайомого викладача краще приходити з конкретним питанням або з конкретною темою, яка незрозуміла. Цим ви заощадите і свій і його час. Інтернетом при підготовці краще користуватися, коли знаєш, що шукаєш, інакше процес пошуку інформації займе більше часу, ніж її засвоєння.

Друзі або знайомі будуть корисні лише в тому випадку, якщо вони добре знають матеріал, і ви знаєте, що вам треба у них дізнатися. Крім того, далеко не кожна людина має здатність нормально що-небудь пояснювати. Якщо даними критеріями ви та ваші знайомі не відповідаєте, марно втратите час. Візьміть це до уваги.

Як вчити?

Це теж серйозне питання. Чи збираєтеся ви з головою піти в навчання, сидіти в бібліотеці чи берете конспект «почитати в транспорті» ефективність буде різна.

Що можна зробити в умовах обмеженого часу?

Важливий момент примусити себе зайнятися справою. Перед іспитом хочеться робити все що завгодно, лише б до нього не готуватися.

Треба зробити над собою зусилля. Це важливо і потрібно. Але не слід впадати в крайнощі.
Не варто готуватися до іспиту разом з другом або подругою (якщо тільки він або вона не розбирається в матеріалі краще вас). Така підготовка найчастіше обертається довгими розмовами і марною тратою часу.

Ще одне важливе питання: а як запам'ятати?

Щодо цього існують різні думки. Деякі віддають перевагу заучуванню. Але найвдалішим способом запам'ятовування вважається мнемотехніка (мнемоніка). Що це таке? Річ це досить комплексна, що включає, зокрема, запам'ятовування асоціаціями.

Треба запам'ятати дату спробуйте згадати, що ця дата означає для вас особисто. Може, це день народження бабусі? А може, в цей день ви вперше щось зробили або куди-небудь з'їздили? Або раптом ця дата нагадує чийсь номер телефону? Тільки не треба спеціально вишукувати сімейні свята. А то на іспиті вам доведеться згадувати ще й їх.

Треба запам'ятати формулу? Подивіться на неї під іншим кутом. Спробуйте прочитати її, як слово. Зіставте кожну букву у формулі у якесь слово і складіть смішне речення, яке «застрягне» в голові.

Дуже зручно запам'ятовувати будь-які визначення, явища, події, звівши їх до того, що ви вже знаєте. Завчаєте якесь довге визначення спробуйте його спростити. Важливо зрозуміти суть визначення, а не завчати його. Рідко хто з викладачів приймає в штики ваше пояснення визначення своїми словами замість завченої варіанта. Навпаки. Якщо ви можете переказати визначення своїми словами, то ви його розумієте. А значить, і розумієте матеріал.

У різних людей розвинуті різні види пам'яті: зорова, слухова, моторна. Людям з розвинутою зорової пам'яттю корисніше буде читати матеріал. Потім згадується сторінка, на якій написана потрібна тема. Тому, у кого розвинена моторна пам'ять, краще ще раз прописати матеріал (наприклад, зайнятися написанням шпаргалок). І так далі.

Якщо відчуваєте, що ви розумієте матеріал, і можете його пояснити, і ще не втомилися, продовжуйте! Увечері дозвольте собі розслабитися прогуляйтеся, поговорити по телефону, почитайте детектив, зайдіть в гості до одного.
Перед сном можна, якщо не вчити, то хоча б перегорнути пройдений матеріали: спробувати, дивлячись на заголовок, згадати загальний зміст питання (якщо не виходить, перегляньте розділ). Психологи стверджують, що найкраще запам'ятовується інформація, отримана під час засинання і пробудження.

Можна писати шпаргалки! Під час написання шпаргалок ви ще раз опрацьовує матеріал. Але користуватися ними не варто. Коли в кишені лежить така «палаючу» папір, голова працює погано. Залишили її будинку голова включається у роботу. Так що краще написати і залишити вдома.

А чи треба вчити?

Кому-то таке питання може здатися дурним. Але все залежить від того, що ви називаєте словом «учити». Для багатьох слово «вчити» аналогічно слову «зубрити», нехай навіть вони про це не думають. Під час підготовки матеріал треба не навчати, а згадувати. Не сидіти з зошитом або підручником, вивчаючи будь-яку інформацію, все це вже давалося на уроці, на семінарі ... Потрібно тільки «повернути» в голові певний вимикач і запрацює весь «механізм».

Звичайно, мова не йде про абсолютну варіанті: одного разу почув назавжди запам'ятав. Ні. Щось треба і нагадувати своїй голові. (Це дійсно потрібно, якщо, наприклад, не був на уроці). Але дуже багато чого Ви вже знаєте, хоч і не здогадуєтеся про це.

Що може замінити знання матеріалу?

Все може статися. Уявімо собі безрадісну картину ви всю ніч учили п'ятий білет, а вам дістався тринадцятий, якого у вас не було, що ви не вчили, в якому знаходяться якісь зовсім жахливі і безглузді твердження, які не розуміє навіть Петя, а він відмінник. Не треба здаватися. Перш за все, визначтеся, яку оцінку ви спочатку розраховували отримати "три", "чотири" або "п'ять". Чим нижче оцінка, тим більше шансів її одержати. Подивіться на запитання. Які асоціації вони у вас викликають? Може, ви щось віддалено схоже вже проходили? Навіть якщо по другому предмету. Якщо це можливо, зверніться до сусіда. Думайте! Інформацію ви дізнаєтеся не тільки на уроці, але й по телебаченню, радіо, через Інтернет, з розмов, відповідей інших студентів, не тільки з наукової, а й художньої літератури (там, де справа стосується гуманітарних предметів, наприклад).

В решті решт (крайній варіант), можна попросити у викладача дозвіл вибрати інший білет. Оцінка знизиться на бал, але якщо ви будете відповідати впевнено і правильно, ще не все втрачено.

В принципі, оцінка залежить не тільки від знань. Багато в чому її визначає настрій викладача, зовнішній вигляд і поведінка студента, враження викладача про вас, номер квитка і т.д. Головне не панікувати і зосередитися.

Як переконати викладача, що знаєш його предмет?

Як вже було відмічено, оцінка залежить не тільки від знань. Існують ще суто суб'єктивні причини, які іноді нам допомагають, а іноді і працюють проти нас. Наведемо основні пункти, які заздалегідь будуть зараховані в «плюси»:

  • Зовнішній вигляд і поведінку абітурієнта.
  • Впевненість і зібраність.
  • Вміння багато говорити.
  • Хороший настрій викладача.

Зовнішній вигляд і поведінка

Якому б стилю ви не віддавали перевагу, на іспит потрібно приходити охайно вдягненим. Також варто намагатися зберігати серйозність.

Перед іспитом бажано закохатися в той предмет, який здаєш. Якщо вам це вдасться, то й без акторських здібностей можна зобразити інтерес і захоплення. Для чого це потрібно? Щоб справити сприятливе враження на викладача.

Ніколи не треба ховатися від екзаменатора! Якщо ви підете на задню парту, то заздалегідь дасте знати викладачеві, що не впевнені в собі. Якщо у вас вже написана відповідь на питання з квитка, і ви вже не можете нічого згадати, не сидіть, чекаючи поки вас викличуть, а краще вийдіть самі. Така ініціатива буде зарахована вам в «плюси».

Впевненість

Важливо зберігати спокій та впевненість. Навіть якщо ви одне з питань не знаєте зовсім, почніть впевнено з того, що знаєте. При достатній переконливості вашої відповіді екзаменатор може обмежитися одним питанням.

Не приймайте в день іспиту заспокійливі засоби. Вони можуть загальмувати вашу здатність мислити, зробити вас сонним і байдужим до всього, що відбувається.

Не потрібно сумніватися перед розкладеними квитками, гадаючи, який же все-таки виявиться щасливим. Беріть одразу той, який на вас «дивиться». Інакше спрацьовує стереотип: якщо ви шукаєте значить, хочете знайти щось більш легке, тобто не знаєте весь матеріал. Запам'ятайте всі квитки однакові. Погані квитки взяли до вас. Якщо ви тягне білет першим, то погані квитки взяли ще вчора.

Амулети, прикмети

Існує безліч різних звичаїв та прикмет, які покликані допомагати при здачі та підготовці до іспиту. Такі заходи часто дають позитивний психологічний настрій і додаткову впевненість. Так що робіть, як вам подобається.

Джерело: Журнал «Помічник абітурієнта»


Коментарі

0
Залишити коментар
Залишити коментар
Будь ласка, введіть ваше ім’я
Будь ласка, введіть коментар.
1000 символів
або Відмінити


Інші статті в категорії Поради абітурієнтам